Інсульт
Loading

Інсульт


Інсульт, або апоплексичний удар, - це гостре порушення мозкового кровообігу з ушкодженням тканини мозку. Відмерлі клітини мозку стають нездатними контролювати частину функцій тих чи інших органів

Найбільше значення у виникненні інсульту мають такі фактори ризику, як гіпертонічна хвороба, атеросклероз, цукровий діабет або їх поєднання, нерегулярність їх ліку­вання. Часті перехідні порушення мозкового кровообігу з віком наростають і можуть призвести до завершеного інсульту.

А із психотравм - проблеми на роботі або в сім'ї, три­валі конфліктні ситуації з важкими хвилюваннями (про­блеми рідних та близьких), сімейне неблагополуччя. Впливають також вживання алкоголю (особливо зловжи­вання), паління (у курців інсульти, як й ішемічна хвороба серця, виникають удвічі частіше), порушення режиму праці і відпочинку, сну.
У молодому віці головну роль відіграє тип вищої нерво­вої діяльності, фізичне та психічне напруження, травми че­репа, спадкові фактори, особливості обміну речовин (вміст у крові холестерину тощо), інтенсивне паління і його ранній початок, відсутність спортивних тренувань.
У середньому віці поряд з названими факторами ризи­ку важливе значення мають зниження рухової активності, переїдання, стресові ситуації, супутні захворювання, що прискорюють розвиток гіпертонічної хвороби, призводять до підвищення частоти судинних епізодів.
У старших вікових групах посилюють декомпенсацію гіпер­тонічна хвороба, атеросклероз, цукровий діабет, серцево-су­динні захворювання, зміна місця роботи, професії, сімейний стан, конфлікти в сім'ї, порушення дієти, зниження рухової ак­тивності, порушення режиму сну, супутні захворювання.
Не слід забувати про велику лабільність нервової систе­ми (особливо у хворих на гіпертонію) на зміну погодних факторів (вітер, підвищення чи спад барометричного тис­ку, магнітні збурення). В такі дні хворі повинні бути особли­во обережними, регулярно вживати заспокійливі препара­ти, які знижують тиск та впливають на судини, більше ле­жати, бо саме ці метеоперепади можуть призвести до зри­ву пристосовних механізмів, значного підвищення ар­теріального тиску та розвитку кризових станів та інсультів.
Найбільш поширена причина інсульту - церебральний тромбоз, закупорка мозкової артерії тромбом (згустком крові), яка часто виникає при атеросклерозі. Приблизно в 3/4 випадків тромбозів виникають мікроінсульти, коли ушкоджу­ються невеликі артерії, які постачають кров у невеликі ділянки головного мозку. Вони можуть проявлятися легким запамо­роченням, збентеженням, незначними труднощами у мові або легкими змінами почерку внаслідок незграбності руки. Це може також проявитися і в зміні особистості людини: нестриманість, часті зміни настрою. Інколи людина може і не здо­гадуватись, за рахунок чого все це відбувається з нею.
Іншою причиною інсульту може стати крововилив у мо­зок, коли вражена артерія може лопнути та затопити кров'ю тканину мозку. Найчастіше таке трапляється при атеросклерозі на фоні підвищення артеріального тиску. Крововилив може бути також внаслідок поранення, а та­кож розриву аневризми артерії (розширеної артерії), яка, як правило, існує ще від народження.
Ще однією причиною інсульту може стати закупорка емболом (блукаючим тромбом) артерії головного мозку, наприклад, при інфаркті міокарда.
Мікроінсульти трапляються досить часто ще у доволі мо­лодому віці - ЗО років. Тому необхідно звернути особливу увагу на раптову слабість або нечутливість у верхній частині обличчя, верхніх та нижніх кінцівках, дзвін або шум у вухах, тимчасову втрату чи важкість мови, або нерозуміння її, рап­тове погіршення або втрату зору, особливо на одне око, двоїння в очах, тимчасове запаморочення та втрату рівнова­ги, появу або зміну характеру головного болю, зміни вдачі або розумових здібностей, появу судом в одній половині тіла. При появі таких ознак необхідно звернутися до лікаря.
Інсульт може виникнути раптово і призвести до смерті хворого. Іноді перед інсультом настає запаморочення, припливи до голови, головний біль, затерпання кінцівок, може порушитись мова, а потім хворий непритомніє. Об­личчя стає багряно-червоним, пульс напружений і уповільнений, дихання глибоке, часте, іноді з хрипами, температура тіла підвищується, зіниці на світло на реагу­ють. Може спостерігатись блювота, мимовільне виділення сечі та калу. Часто одразу проявляється параліч та аси­метрія обличчя, причому паралізована сторона завжди протилежна вогнищу ураження в головному мозку.
Якщо ви опинились поруч з людиною, у якої стався інсульт, потурбуйтесь, щоб вона лежала зручно, голову треба трохи підняти, а самі викличте лікаря або швидку до­помогу. Швидка госпіталізація може значно зменшити шкоду від інсульту, а найголовніше - врятувати життя. За­тримка лікування відчутно уповільнює темпи відновлення втрачених функцій. Будьте готові надати допомогу хворому при зупинці серцевої діяльності та дихання. Перевірте, щоб його паралізована рука чи нога були у зручному стані й не могли зазнати травмування.
Забезпечте доступ свіжого повітря у приміщення, до голови можна прикладати холод, а до ніг - грілки або гірчичники на литки.
Хворий може втратити мову, але бути у свідомості й знаходитися у стані паніки, тому треба заспокоїти його та дати зрозуміти, що по допомогу ви вже звернулися.
До профілактичних засобів з метою попередження інсульту належать відмова від паління, фізична активність, зменшення кількості холестерину, включення до раціону харчування ненасичених жирів, схуднення при надлишку маси тіла. Контролюйте високий тиск, уникайте емоційних стресів,* особливо якщо ви страждаєте на атеросклероз, діабет, гіпертонію та інші серцево-судинні захворювання.
У лікуванні інсультів особливо важливими поруч з меди­каментозними є реабілітаційні заходи, такі як лікувальна фізкультура, масаж, водолікування.
Уже через 24 години після інсульту можна робити впра­ви, спрямовані на відновлення рухів у кінцівках. Це значно підвищує шанси на повернення хворого до нормального життя, в тому числі і до роботи.
Чим молодший хворий, тим більше у нього шансів повністю відновити здоров'я. Краще робити це у спеціалізо­ваних реабілітаційних центрах.
Звичайно, хворий на інсульт потребує допомоги з боку рідних, але це не означає, що вони повинні упереджувати кожен його рух. Зайва опіка перешкоджає відновленню втрачених функцій мозку.
Хворих, які перенесли інсульт, слід заохочувати до не­залежності, виконання неважких доручень, але не давати їм надто важких завдань. Намагайтеся стимулювати про­грес у них, але не створюйте зайвих ілюзій щодо одужання.
Якщо хворий засвоїв якісь навички (причісується, чистить зуби та ін.), нехай робить це самостійно, хоч це і вимагатиме від нього багато часу і зусиль. Заохочуйте його до участі у до­машніх справах. Якщо дозволяє стан хворого, нехай до ньо­го приходить щонайбільше відвідувачів. Не допускайте зве­дення його інтересів тільки до радіо та телебачення.

Часто у таких хворих виникають порушення мови, які відновлюються значно повільніше, ніж рухова активність. Цей процес може тривати рік, три роки або й більше. По­ясніть хворому, що це звичайний перебіг недуги, спону­кайте його до використання для спілкування міміки, жестів, написання літер, позначок. Розмовляйте з ним навіть тоді, коли він не відповідає на запитання. Це сприяє відновленню мови. Задавайте прості питання, на які мож­ливі однозначні відповіді: «так» чи «ні». Поясніть дорослим, а особливо дітям, щоб вони не закінчували фрази за хво­рого, не сміялися над неправильною вимовою.
Забезпечте зручність пересування по кімнаті, на підлогу у ванній кімнаті покладіть неслизькі килимки, туалетні засо­би покладіть так, щоб було зручно ними користуватися.
Поруч із хворим встановіть кнопку дзвінка, вимикач світла.
Часто у хворих змінюється характер, з'являється роз­дратування, зміни настрою, безпричинний сміх, плач, гнів, вони не в змозі контролювати себе, хоча і розуміють, що роблять це ненавмисне. Заспокойте хворого тим, що ро­зумієте: це наслідок хвороби і ви знаєте про його намаган­ня впоратися з цим. Ненавмисні спалахи гніву, сміху, плачу іноді можна зняти тим, що дати щось міцно стиснути в одній або в обох руках.
На зміну високій кваліфікації лікаря, яка необхідна була хворому на початку лікування, повинна прийти увага, чуйність і турбота найдорожчих людей.
При виникненні депресії іноді необхідна консультація фахівця.

У періоді відновлення після інсульту можна застосовувати такі засоби народної медицини:

* 20 г листків омели білої, 25 г трави м'яти перцевої, 30 г трави материнки звичайної, 25 г трави деревію звичай­ного змішати; 1 ст. ложку суміші залити склянкою окро­пу, кип'ятити 5 хвилин, настояти 4 години, процідити, пити по 50 мл тричі на день за ЗО хвилин до їди;
* 15г листків омели білої, 40 г плодів глоду колючого, 25 г коренів з кореневищами валеріани лікарської, ЗО г ко­ренів ехінацеї пурпурної змішати; 1 ст. ложку суміші залити склянкою окропу, кип'ятити 5 хвилин, настояти 4 години, вживати по 50 мл тричі на день за 30 хвилин до їди.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: