Радикуліт
Loading

Радикуліт

Радикуліт - найпоширеніше захворювання периферичної нервової системи внаслідок ушкодження корінців спинного мозку (пучків нервових волокон)

Найчастіше він виникає через захворювання хребта (ос­теохондроз), при якому міжхребцеві хрящові диски втра­чають еластичність та здавлюють корінці. Це може статися внаслідок травми, запалення, порушень обміну речовин, функції ендокринної системи тощо. Остаточно причини ви­никнення остеохондрозу ще не з'ясовані.
В місцях з'єднання хребців зі зміненими дисками відкладаються солі, внаслідок цього виникають виступи, які при фізичному навантаженні тиснуть на корінці та вик­ликають біль. Різкі рухи (повороти тулуба, голови), спазми м'язів при травмі, переохолодження, інфекції, інтоксикації, негативні емоції можуть викликати такі самі явища.

Найхарактернішими проявами радикуліту є болі по ходу ушкоджених нервових корінців та нервів, які вони утворю­ють, порушення чутливості, іноді рухові розлади.
Зазвичай захворювання розвивається гостро, але в ба­гатьох випадках переходить у хронічну форму з періодич­ними загостреннями.
Залежно від місця ушкодження нервових волокон виділяють різні форми радикуліту. Найпоширенішим є попе­реково-крижовий радикуліт, при якому біль локалізується в ділянці попереку, крижів, сідниці з поширенням на стегно, гомілку, стопу. Біль посилюється при рухах, тому хворий різких рухів уникає. У ліжку хворий зазвичай згинає ногу, щоб зменшити біль. Можуть виникати відчуття похолодання кінцівок, оніміння шкіри, «повзання мурашок».
При шийному радикуліті біль відмічається в потилиці, плечі, лопатці, посилюється при повороті голови, кашлі, чханні, рухах руки. Іноді біль поширюється на передню ча­стину грудної клітки та може імітувати інфаркт міокарда. Вночі біль посилюється, і хворі змушені ходити, «заколи­сувати» вражену руку. У важких випадках відчувається за­терпання, жар та поколювання в шкірі руки, порушується чутливість.
Грудний радикуліт зустрічається рідко і проявляється оперізувальним болем на рівні грудей або живота або бо­лем у міжреберних проміжках, що посилюється при рухах.

Серед причин, які можуть сприяти загостренню хвороби, слід виділити такі:

1. Разові чи повторні ривкові рухи, різкі несподівані по­вороти, нахили, закидання голови чи тулуба, ривкові рухи рукою або ногою.
2. Підняття вантажу з незручного положення або надмірної, з огляду на можливості м'язів, ваги.
3. Переохолодження шиї чи попереку внаслідок пере­бування на протягах, сидіння на сирій землі. Особливо да­ються взнаки перепади температур.
4. Перебування тривалий час у незручній позі. Це може бути і лежання на високій подушці, валику дивана або на прогнутому ліжку.
5. У деяких людей загострення викликають сварки, хви­лювання, інші нервові напруження.
6. Біль може поновлюватись після грипу чи загострень хронічних захворювань, що ослаблюють організм.

Все ж основною причиною виникнення і частих загост­рень є спосіб життя сучасної людини. За останні 100 років фізичне навантаження людей зменшилося приблизно у 10 разів. Вони менше рухаються, тривалий час перебува­ють у напружених позах на роботі, у транспорті чи у власній квартирі. Можна сказати, що сучасна людина хвора на гіподинамію, яка дає про себе знати не лише серцево-судинними захворюваннями, а й ослаблює м'язовий корсет хребта. М'язи перестають виконувати роль ресор, і все навантаження переходить на кістки, хрящові диски і зв'язки, які поступово руйнуються. З'яв­ляються зміщення і підвивихи хребців, ущільнюються нерви. Розвивається довга та тривала хвороба, яка нерідко приводить до інвалідності.
Лікування призначає лікар. Крім знеболювальних за­собів, широко застосовуються фізіотерапевтичні процеду­ри, лікувальна гімнастика, витягування хребта, мануальна терапія, акупунктура, в окремих випадках доводиться вда­ватися до оперативного втручання. Для доліковування ра­дикулітів та профілактики загострень важливу роль відіграє санаторно-курортне лікування.
Самостійне застосування теплових процедур і знебо­лювальних засобів неприпустиме, оскільки біль у попереку може викликатися не лише радикулітом, а й іншими захво­рюваннями, при яких застосування тепла протипоказане. Це стосується і засобів народної медицини.
При виникненні сильного болю слід насамперед лягти на рівну поверхню. Якщо біль настільки сильний, що ви не можете рухатись навіть у ліжку, слід викликати лікаря додо­му. Якщо ви можете дійти до поліклініки, зафіксуйте попе­рековий відділ широким поясом. Можна спиратися на ми­лиці чи палицю. При виникненні шийного «прострілу» шию слід кілька разів обмотати вовняною тканиною і зафіксува­ти шпилькою.
При загостреннях радикуліту рекомендується постільний режим (ліжко з твердим матрацом), тепло, знеболювальні засоби, застосовують місцевознеболювальні та подразню­ючі засоби - натирання.

До місцевознеболювальних засобів належать менова-зин, мазі або гелі з бутадіоном, індометацином, ібупрофе-ном, диклофенаком, кетопрофеном (фастум-гель) тощо. Як подразнюючі застосовують апізартрон, ефкамон, мазь «Бом-бенге», фіналгон, нікофлекс.
Запобігти хворобі можна, якщо замолоду зміцнювати м'язи, зберігати правильну поставу, чергувати роботу з відпо­чинком, загартовуватися. Але, крім цього, хребту потрібне ще розвантаження або іммобілізація. Наші предки робили це за допомогою широких поясів (згадайте запорізьких козаків, японське кімоно, широкі кушаки російських візників).
З урахуванням багатовікового досвіду і новітніх відкриттів у біомеханіці хребта сконструйовано сучасні пояси, які виготовляються з легких і надійних ма­теріалів, фіксують поперековий відділ хребта і в такий спосіб запобігають підвивихам хребців і нападам ради­куліту. Крім того, пояс масажує і зігріває поперекові м'язи, а спеціальні лямки використовуються для ви­правлення постави в грудному і шийному відділах. Такі пояси рекомендуються всім, хто лікується від остеохон­дрозу і радикуліту, після травм та операцій, людям фізичної праці, а також тим, хто виконує малорухливу роботу, особливо водіям.

Засоби народної медицини для лікування радикуліту

* Сік алое по 1 чайній ложці тричі на день за ЗО хвилин до їди.
* 10 г шишок хмелю залити склянкою окропу, настояти ЗО хвилин, вживати по 1 ст. ложці тричі на день.
* 1 ст. ложку листя та кори верби залити склянкою окро­пу, нагрівати на водяній бані, часто помішуючи, охоло­дити при кімнатній температурі, процідити та віджати гущу, пити по півсклянки тричі на день за півгодини до їди або через годину після їди.
* 15г трави чебрецю звичайного залити склянкою окро­пу, настояти ЗО хвилин, процідити, вживати по 1 сто­ловій ложці тричі на день; ззовні до хворого місця при­кладати теплі вижимки.

При остеохондрозі, остеоартрозі та м'язових болях можна застосовувати такі засоби:

* 1 склянку вівса залити 1 л води, випарити 3/4 частини, процідити, вживати по 1/2 склянки тричі на день за 20-30 хвилин до іди з медом або сметаною.
* Сік свіжого кореня селери по 1-2 чайні ложки двічі-тричі на день, або 1 ст. ложку кореня селери настояти у 2 склянках окропу 4 години, процідити, вживати по 2 ст. ложки 3-4 рази на день за ЗО хвилин до їди.
* У півлітрову банку насипати до верху свіжих квіток буз­ку, трохи прим'яти, залити горілкою так, щоб покрити квітки, настояти 8-10 діб, процідити. Вживати по ЗО крапель двічі на день та одночасно робити компреси на болючі ділянки або натирати їх настоянкою.

Засоби для зовнішнього використання

* Свіжі листки хрону використовують для компресів, для натирання застосовують кашку із натертих коренів хрону.
* Свіже листя лопуха прикладають нижньою стороною до хворого місця; зверху покривають компресним папе­ром та обв'язують теплою хусткою, попередньо листки слід прополоскати в холодній воді. Можна також вико­ристовувати висушені листки, попередньо розмочивши їх у теплій воді.
* Сік чорної редьки можна втирати у хворе місце або на­терту кашку покласти на марлю, зверху покрити другим шаром марлі, обережно прикласти до хворого місця, закутати теплим.
* 10 г шишок хмелю залити склянкою окропу, уварити до половини об'єму, використовувати для натирань або зробити мазь із 1 частини отриманого відвару та 4 час­тин вазеліну або вершкового масла.
* У 100 мл оцтової есенції висипати подрібнені сталеві леза для гоління (1,5 штуки) та настояти протягом 2-х тижнів або доти, доки леза не розчиняться, цим розчи­ном змастити хворі місця обережно, щоб уникнути опіків. Біль зазвичай проходить після першого змащу­вання, якщо не проходить, повторити 2-3 рази.
* Можна робити ванни з хроном. Для цього 50-70 г на­тертого хрону занурити в марлі у ванну з температурою води 36-37°С, ванну приймати на ніч, тривалість 15 хвилин, курс лікування 12-14 ванн.
* ЗО г соку свіжої моркви змішати з настоянкою шавлії (30:500), ванну (37°С) приймати в будь-який час, три­валість ванни 10-15 хвилин, курс лікування 12-14 ванн.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: