Серця захворювання
Loading

Серця захворювання

Захворювання серця — це група захворювань, які вражають систему кровообігу і можуть бути названі серцево-судинними

На ці недуги страждає велика кількість наших співвітчиз­ників. Про це свідчить той факт, що смертність від них стано­вить близько 55% від загальної смертності.
Більшість серцево-судинних захворювань є наслідком атеросклерозу: інфаркт виникає тоді, коли частина сер­цевого м'язу позбавляється постачання крові частіше всього внаслідок закупорки коронарної судини або бляш­ки, що виникає при атеросклерозі; інсульт розвивається внаслідок закупорки мозкової артерії тромбом.
Після оперативного втручання може виникнути тромбоз легеневої артерії. Високий артеріальний тиск призво­дить до напруженої роботи серцево-судинної системи і врешті-решт призводить до інсульту, інфаркту, хвороб ни­рок та порушень зору. Паління посилює гіпертонію та сприяє розвиткові захворювань серця. Ревматизм та ураження клапанів серця, що виникає при ньому, завдають ве­ликої шкоди, особливо в молодому віці. Вроджені вади серця виникають ще в утробі матері.
Ураження серця виникає і при діабеті, захворюваннях щитовидної залози. Окрім того, серце страждає внаслідок перенесеного сифілісу, дифтерії. Серцеві блокади виника­ють при порушенні діяльності синусового вузла серця, внаслідок чого розвиваються ті чи інші порушення ритму серцевої діяльності.
Симптомами, які вказують на порушення діяльності серця, можуть бути болі в грудях, наростання задишки, особливо при фізичному навантаженні та в нічний час. Набряки на щи­колотках свідчать про наявність серцевої недостатності, у та­кому разі вони збільшуються наприкінці дня. Нестійкий час­тий пульс, запаморочення, зомління, посиніння губ, напади, які нагадують астму, та сильна стомлюваність теж можуть бу­ти проявами захворювань серця. Тривалий кашель та кашель з домішками крові так само вимагають обстеження серця.
Майже у всіх випадках хворому можна допомогти, особ­ливо якщо діагноз встановлений якомога раніше. Зміна зви­чок, призначення відповідної дієти та лікарських засобів здатне поставити хворого на ноги та покращити якість життя. В окремих випадках необхідне хірургічне втручання, яке з удосконаленням методів набуває дедалі більшого значення.
Факторами, які підвищують ризик розвитку серцевих за­хворювань, є паління, надмірна маса тіла, жирна їжа, недо­статня фізична активність, емоційні стреси.
Зменшення факторів ризику уже саме по собі здатне підтримувати непоганий стан. Необхідно регулярно прохо­дити медичні огляди.
Найпоширеніше обстеження роботи серця - зняття елек­трокардіограми, яка виявляє регулярність ритму серцевих скорочень та розповсюдження імпульсу збудження серця. Для виявлення змін електрокардіограми, які не визначають­ся у спокої, застосовують зняття її при фізичному наванта­женні. Проте електрокардіограма не завжди здатна виявити захворювання серця. Тільки 15% від усіх захворювань діаг­ностуються за допомогою електрокардіографії. 50% діаг­нозів захворювання серця встановлюються на підставі скарг пацієнта та їх оцінки лікарем, решта припадає на інші методи обстеження (лабораторні, рентгенологічні дос­лідження, ехокардіоскопіютощо).
Необхідно слідкувати за рівнем артеріального тиску, підвищення якого, іноді не змінюючи самопочуття, може за­вдавати значної шкоди.
Зверніть увагу на харчування: багата на холестерин їжа спричиняє розвиток захворювань серця. Якщо у вас надмірна вага, неодмінно схудніть, оскільки зайвий жир підвищує навантаження на серце. Обмежте вживання солі, яка затримує рідину в організмі.
Не паліть, паління збільшує ризик розвитку інфаркту, при­скорює биття серця, підвищує артеріальний тиск, сприяє звуженню кровоносних судин. Особливо небезпечне паління при захворюваннях периферичних судин, при яких збільшується ризик розвитку гангрени та ампутації кінцівок.
Будьте фізично активними, уникайте психологічних стресів, це допоможе в багатьох випадках зменшити ризик розвитку інфаркту міокарда.
Особливо відповідально при захворюваннях серця тре­ба поставитись до можливості керування автомобілем. Ри­зик у цьому разі пов'язаний з імовірністю раптової тимча­сової втрати свідомості, виникненням сильного болю, а іноді й раптової смерті. Це може статися при неконтрольо-ваному артеріальному тиску, при стенокардії, атероскле­розі, судинній недостатності, хворобах периферичних су­дин тощо.
Якщо ви хворієте на серцево-судинні недуги, продов­жуйте вести активний спосіб життя в рамках обмежень, ре­комендованих вашим лікарем. Жінці, хворій на серце, не­одмінно треба проконсультуватись у лікаря, якщо вона вирішила завагітніти.

Порушення ритму серця, або аритмія
характери­зується різними відхиленнями в ритмі скорочень серця. Зазвичай людина не відчуває скорочень свого серця. Появу аритмії вона сприймає як перебої, завмирання сер­ця, різке хаотичне серцебиття.
Хоча багато із аритмій не представляють серйозної за­грози для життєдіяльності людини, проте при перших оз­наках цих відхилень неодмінно слід звернутися до лікаря.

Певну роль у виникненні аритмій відіграє стан нервової системи. Психічне навантаження викликає деякі зміни у темпі та ритмі.серцевих скорочень навіть у здорових людей.
Аритмія часто виникає на фоні захворювань централь­ної та вегетативної нервових систем. При анатомічних змінах у структурі серця, а також при порушенні обмінних процесів теж виникають різні за видом та тривалістю аритмії.
Одним із видів аритмії є серцебиття - відчуття приско­рених або підсилених скорочень серця. Воно може спос­терігатися у здорових людей як наслідок змін нервового апарату, який регулює діяльність серця, під впливом фізичного навантаження, хвилювання, високої темпера­тури повітря, зловживання тютюном, алкоголем, міцним чаєм, кавою. Розвивається серцебиття і при захворюван­нях серцево-судинної системи, хворобах, які протікають з лихоманкою, при неврозах у клімактеричному періоді тощо.
До інших порушень ритму відносять блокади серця. При цьому виникає порушення у групі волокон, які створюють та передають електричні імпульси, що змушують серцевий м'яз скорочуватись та перекачувати кров як насос. Якщо такі імпульси стають нерегулярними, серце починає скоро­чуватись повільніше або може зупинитися на декілька се­кунд, а то й зовсім.
Блокади серця частіше всього вражають людей після 60 років внаслідок розвитку атеросклерозу. У молодших це буває проявом вродженої вади, дії ревматичної хво­роби.
До проявів блокад серця можна віднести напади млості, зомління, втрати свідомості, втомлюваність, судоми.
Виявляються порушення ритму і блокади серця в тому числі за допомогою електрокардіограми.
Аритмії функціонального характеру лікують за­спокійливими засобами, у решті випадків лікують як ос­новне захворювання, що спричинило аритмію, так і засто­совують широкий арсенал антиаритмічних засобів під контролем лікаря. При блокаді серця іноді постає не­обхідність встановлення штучного водія ритму хірургічним шляхом.

Засоби народної медицини при порушеннях серцевого ритму

* 1 чайну ложку суцвіть календули залити склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити, пити по півсклянки чотири рази на день.
* Свіжий сік редьки чорної по 1 ст. ложці двічі-тричі на день в чистому вигляді або в суміші з рівною частиною меду.
* 1-2 чайні ложки трави волошки синьої заварити склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити, вживати по чверті склянки 3-4 рази на день за 10-15 хвилин до їди.
* 1 ст. ложку трави сухоцвіту багнового залити склянкою окропу, настояти 10 хвилин, процідити, пити по 1/2 склянки тричі на день за ЗО хвилин до їди.
* Кореня валеріани 2 частини, трави кропиви собачої 2 частини, трави деревію 1 частину, плодів анісу 1 час­тину змішати; 1 ст. ложку суміші залити склянкою окро­пу, настояти ЗО хвилин, процідити, пити по третині склянки двічі-тричі на день.

Стенокардія та інфаркт міокарда є основними клінічними формами ішемічної хвороби серця - ІХС. Термін ІХС (у древньогрецькій вимові ісгемія - малокрів'я, нестача крові) застосовується для визначення хронічного проце­су, який виникає внаслідок недостатнього постачання крові до міокарда. У більшості випадків це трапляється че­рез атеросклероз коронарних артерій серця (97-98%).

ВООЗ виділила такі чинники розвитку ішемічної хвороби серця:

* артеріальна гіпертонія;
* паління, зловживання алкоголем;
* малорухомий спосіб життя;
* нервова напруга;
* гіперліпідемія (підвищений рівень ліпідів у крові);
* прихований та явний цукровий діабет;
* надмірне збільшення маси тіла у зрілому віці;
* спадковість.

Стенокардія (грудна жаба) найбільш поширена форма ІХС, її основні прояви - поява нападів стискуючого, ріжучо­го болю в грудях, за грудиною, які начебто обпікають сер­це, стискують горло, може навіть перехопити подих.
Біль виникає раптово, триває від кількох хвилин до півгодини. Може віддавати в ліву руку, плече, шию, нижню щелепу. Часто напад супроводжується відчуттям страху. Може виникати під впливом фізичного навантаження (підйом угору, швидка хода), емоційного напруження, паління, вживання алкоголю.
Прогресування хвороби призводить до виникнення нападів і в стані спокою. Хворий може прокинутись вночі від нападу сильного болю. Під час нападу хворий часто стає блідим, на лобі виступає холодний піт. Може виникати відчуття нестачі повітря, задухи.
При нападі стенокардії займіть зручне положення пере­важно сидячи, прийміть таблетку нітрогліцерину під язик, при відсутності ефекту через 2-3 хвилини повторно. По­вторювати прийом нітрогліцерину можна кілька разів, але якщо артеріальний тиск не менше 100/60 мм рт. ст., та вжити не більше 3-4 таблеток протягом 15 хвилин, за добу не більше 20-25 таблеток. Із заспокійливою метою, а та­кож для зменшення головного болю від дії нітрогліцерину та для підвищення знеболювальної дії прийміть корвалдин, корвалол, валокордин або валідол. (Див. стор. 440). При підвищеному тиску прийміть гіпотензивні препарати.
Якщо напад не пройшов протягом 10 хвилин, викличте швидку допомогу, оскільки не виключено, що у вас розви­нувся інфаркт міокарда.
Причиною нападу є звуження просвіту коронарної артерії атеросклеротичною бляшкою, спазм судин або поєднання обох факторів.
У лікуванні стенокардії важливе значення мають нор­малізація способу життя, упорядкування режиму праці та відпочинку, усунення фізичних та психоемоційних переван­тажень, припинення паління, дотримання певної дієти. Хар­чування має бути низькокалорійним, спрямованим на усу­нення нерідко супутнього ожиріння. Припинення паління усуває несприятливу дію нікотину на коронарні судини.
Треба боротися з гіподинамією, проте рівень фізичної активності слід погодити з лікарем. При самостійному виконанні фізичних вправ уважно стежте за самопочуттям. Якщо під час фізичного навантаження з'являється важкість за гру­диною, збільшується серцебиття, відмічаються перебої в роботі серця, задишка, слабість чи запаморочення, наван­таження слід зменшити або зовсім припинити вправи. При перших проявах нападу стенокардії прийняти нітрогліцерин.
Статеві зносини при стенокардії не протипоказані, іноді з метою попередження нападу перед статевим актом слід прийняти нітрогліцерин.
Лікування стенокардії медикаментозними засобами призначає лікар залежно від важкості захворювання. В ок­ремих випадках може знадобитися хірургічне втручання. Вирішення питання про доцільність оперативного лікуван­ня відбувається після проведення коронарної ар-теріографії, коли за допомогою зонда, введеного через стегнову артерію безпосередньо в коронарну артерію, вводиться спеціальний пристрій і проводиться відеозйом-ка. Таким чином виявляється ступінь звуження судини.
Після виявлення ділянки звуження туди можна ввести катетер зі спеціальним латексним балончиком, який має здатність роздуватися і витримує дуже високий тиск. На місці утворення бляшки балончик роздувається, і бляшка руйнується, основа бляшки втискується балончиком у стінки судини, збільшуючи отвір судини до нормального. Ця операція носить назву ангіопластика. Відразу після процедури ангіопластики на місце зруйнованої бляшки можна ввести стент - спеціальний пристрій, схожий на пружинку з платини або золота. Вводиться стент у стисне­ному вигляді, а потім розширюється і фіксується спеціаль­ними замочками в потрібному місці. Поки що це найкарди-нальніша технологія в лікуванні ішемічної хвороби.
Ще один хірургічний метод - аортокоронарне шунтування, тобто пересадка судини зі стегна в обхід звуженої або закупореної ділянки коронарної артерії. Ефективність таких операцій сягає 70-80%. -
При правильному способі життя та відповідному ліку­ванні хворий на довгі роки може зберегти працездатність та задовільне самопочуття.
При гострій закупорці коронарної артерії тромбом, гос­трому звуженні просвіту коронарної артерії розбухлою атеросклеротичною бляшкою виникає інфаркт міокарда - вогнище некрозу (омертвіння) у серцевому м'язі.

Початком інфаркту міокарда в більшості випадків є інтенсивний та тривалий біль за грудиною, який не вдається зняти повторними прийомами нітрогліцерину. Буває, що біль відчувається тільки у верхніх кінцівках, що часто приймається за артрит, бурсит або розтягнення зв'язок. Якщо біль локалізується у шиї, то хворий може віднести його за рахунок зубного болю або подумати, що це просто продуло шию. Іноді біль виникає у верхній час­тині живота, що викликає відчуття, схожі з розладами шлунка. Біль може віддавати у спину, тоді його можна пе­реплутати із болем у попереку.
Біль при інфаркті міокарда не обов'язково сильний, він може бути помірним, а часом і зовсім відсутній. Іноді це легке нездужання та мигтіння. Якщо виникають якісь симп­томи, що викликають тривогу, треба негайно обстежитись у лікаря.
При гострому нападі інфаркту можливі різні серйозні ускладнення аж до клінічної смерті, тому необхідно бути готовим до проведення негайних реанімаційних заходів -непрямого масажу серця та штучного дихання.
У людини, яка перенесла інфаркт, ризик розвитку по­вторного інфаркту збільшується.
Для попередження розвитку інфаркту міокарда не­обхідно обмежити вживання тваринних жирів, тримати під контролем артеріальний тиск, кинути палити, уникати емоційних стресів, боротися з надмірною масою тіла, ре­гулярно робити гімнастику та проходити медичні огляди.
Виховуйте у своїх дітей здорові звички, які в майбут­ньому допоможуть їм уникнути інфаркту. Привчайте їх кон­тролювати масу тіла, утримуватись від паління, обмежува­ти вживання тваринних жирів, заохочуйте до занять спор­том та інших фізичних вправ.
Чоловіки більше схильні до розвитку інфаркту, це пояс­нюється наявністю у жінок гормону естрогену, який галь­мує розвиток атеросклерозу, проте з настанням менопау-зи у жінок кількість хворих на інфаркт вирівнюється.
Наявність діабету сприяє розвитку інфаркту, тому не­обхідно добиватись компенсації діабету.
Вдача людини теж може бути фактором ризику. У лю­дей енергійних, які прагнуть будь-що досягти успіху, багатства, у метушливих та збуджених імовірність інфаркту на­багато більша, ніж у спокійних та врівноважених. Різкі зміни в житті - вихід на пенсію, зміна місця роботи, прожи­вання - також підвищують ризик розвитку інфаркту.
Лікують інфаркт у стаціонарі, де використовуються ме­дикаментозні препарати, лікувальна фізкультура, психо-та фізіотерапевтичні засоби. Для реабілітації широко за­стосовується санаторно-курортне лікування.
При своєчасному повноцінному лікуванні багато хво­рих, які перенесли інфаркт, в подальшому ведуть нормаль­ний спосіб життя з певними обмеженнями. Часто вони по­вертаються на стару роботу, ходять на риболовлю, плава­ють та займаються іншими улюбленими справами. Статеві стосунки зазвичай не шкідливі після одужання, їх віднов­лення після консультації у лікаря можливе уже через 6 тижнів після перенесеного інфаркту.
З метою попередження повторного інфаркту лікар може виписати вам судинорозширювальні препарати, антикоа­гулянти, які попереджують розвиток тромбу, інші засоби. Після консультації з лікарем для лікування стенокардії та інфаркту міокарда можна приймати засоби народної меди­цини, які рекомендуються при лікуванні атеросклерозу.

Серцева недостатність
- це нездатність серця забезпечи­ти адекватний кровообіг унаслідок зниження насосної функції серця. Серцевий м'яз стає нездатним перекачувати кров у не­обхідній для організму кількості, серце працює з дедалі мен­шою силою, ніж це необхідно для нормального здоров'я.
Це може бути викликано інфарктом, ревматизмом, вродженими вадами серця. Послаблює діяльність серця високий артеріальний тиск, ішемічна хвороба серця, при якій звужені коронарні судини серця погіршують роботу серцевого м'яза. Потік крові при цьому уповільнюється, кров, яка повер­тається в серце по венах, починає давати задній хід, чим вик­ликає застій у тканинах. Рідина починає просочуватись через стінки судин у тканини - виникають набряки, водянка.
Найчастіше рідина накопичується в нижніх кінцівках, проте може накопичуватись і в черевній та грудній порож­нинах, у легенях. З рідиною також в організмі затримується натрій, який у свою чергу призводить до затримки рідини.

Про виникнення серцевої недостатності сигналізують задишка та набряки. Проте це не є найперші симптоми. Більш ранні ознаки виявити важче. Спочатку внаслідок на­копичення рідини в тканинах збільшується маса тіла хво­рого, а набряки та задишка з'являються пізніше. Одночас­но відмічається синюшність слизових оболонок та окремих ділянок шкіри.
Задишка спочатку виникає при фізичному наванта­женні, наприклад, при підйомі по сходах, іноді вона прояв­ляється нічними нападами. Такі хворі часто відчувають по­требу підкласти під голову другу подушку.
Набряки частіше з'являються у другій половині дня.
Лікування серцевої недостатності зводиться перш за все до усунення причин, які її викликали. Це може бути знижен­ня артеріального тиску при гіпертонії, усунення хірургічним «шляхом вроджених або набутих вад серця тощо.
Загальним правилом є зниження фізичних наванта­жень, значне обмеження прийому кухонної солі з їжею, а також прийом лікарських препаратів під контролем лікаря. Рекомендується застосування медичних п'явок.

При серцевій недостатності застосовуються рослинні засоби
, дія яких спрямована на підвищення скорочувальної активності серцевого м'яза, зменшення периферичного опору судин та сечовиділення.
До перших належать:
* 10 г сухої трави горицвіту весняного залити 500 мл окропу, довести до кипіння, настояти 4 години, вживати по 1 ст. ложці 6 разів на день;
* 2 чайні ложки трави жовтушника сіруватого залити 300 мл окропу, довести до кипіння, настояти 4 години, вживати по 1 ст. ложці за 10-20 хвилин до їди;
* 2 чайні ложки квітів конвалії звичайної залити 500 мл ок­ропу, настояти 4 години, вживати по 1 ст. ложці 4 рази на день;
* 1 г кори обвійника грецького залити склянкою окропу, кип'ятити 5 хвилин, настояти 4 години, вживати по 1 ст. ложці 4 рази на день. Зменшують периферичний опір судин:
* ЗО г трави кропиви собачої (пустирник звичайний) залити 50 мл окропу, довести до кипіння, настояти 1 годи­ну, процідити, пити по 50 мл 4 рази на добу;
* 1 ст. ложку сухих плодів глоду колючого заварити склян­кою окропу, настояти 2 години в теплому місці, проціди­ти, вживати по 1-2 ст. ложки 3-4 рази на день. Сечогінні засоби:
* ЗО г трави золотушнику звичайного залити 500 мл окро­пу, довести до кипіння, настояти 4 години, вживати по 1 ст. ложці 6 разів на день;
* 1/2 чайної ложки ортосифону (нирковий чай) залити склянкою окропу, кип'ятити 2 хвилини, настоювати 4 години, вживати по 50 мл 4 рази на день за ЗО хви­лин до їди;
* 4 ст. ложки трави хвоща польового залити 500 мл окро­пу, кип'ятити 3 хвилини, настоювати 2 години, проціди­ти, вживати по 50 мл 4 рази на день після їди;
* 2 ст. ложки подрібненої трави холодку лікарського зали­ти 500 мл окропу, кип'ятити 3 хвилини, настояти ЗО хви­лин, процідити, вживати по 50 мл 4 рази на день до їди.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: