Шлунка хвороби
Loading

Шлунка хвороби

Хвороби шлунка доволі поширені, на них хворіє понад 30% населення, гастрити серед них становлять 80-85%.

Гастрит
- це запалення слизової оболонки шлунка.

Гострий гастрит
виникає внаслідок дії хімічних, фізич­них, термічних та бактеріологічних факторів. Причиною йо­го можуть стати погане харчування, різні харчові токсичні інфекції, подразнююча дія деяких ліків, харчова алергія (на суниці, гриби тощо), самоотруєння організму при захво­рюваннях нирок, печінки, порушеннях обміну речовин. Гос­тре подразнення шлунка може розвинутись при важких радіаційних ускладненнях.
Через 4-6 годин після дії подразнюючого фактора при гострому гастриті з'являються важкість або біль під грудь­ми, слабість, нудота, блювота, пронос. У важчих випадках підвищується температура, можливі запаморочення. Ліку­вати гострий гастрит обов'язково повинен лікар. Перші 1-2 дні утримуйтесь від прийому їжі, але можете пити не­великими порціями міцний чай, мінеральну воду, на дру-гий-третій день можете вживати нежирний бульйон, сли­зовий суп, манну та протерту рисову каші, киселі. Потім поступово можна розширювати дієту і через 6-8 днів пе­рейти на звичайне харчування.

Хронічний гастрит
іноді є наслідком гострого гастриту, проте частіше розвивається під впливом різних факторів (повторні і тривалі порушення харчування, споживання грубої та гострої їжі, схильність до гарячої їжі, погане роз­жовування, їжа всухом'ятку, паління й алкоголь). Причи­ною гастриту може бути неповноцінне харчування, трива­лий безконтрольний прийом медикаментів, які подразню­ють слизову оболонку шлунка (протизапальні засоби, де­які антибіотики), промислове забруднення (вугільний, ме­талевий пил, сполуки свинцю тощо), інші захворювання (діабет, порушення функції щитовидної залози), спадкова схильність. У 20-30% випадків у дорослих розвиток хронічного гастриту спричиняє бактерія гелікобактер пілорі.
Шлунковий сік здорової людини містить 0,4-0,5% соля­ної кислоти. Це і є нормальна кислотність. У разі захворю­вання органів травлення цей показник змінюється. Щоб визначити амплітуду відхилень від норми, необхідно прой­ти спеціальне обстеження - рН-метрію або більш пошире­не - фракційне дослідження кислотності шлункового соку.

Однак можна орієнтовно визначитися, чи варто звертати­ся до лікаря за призначенням такого обстеження.
Підозри на підвищену кислотність можуть виникнути, як­що ви ствердно відповіли на більшість наступних запитань:
1. Періодично турбує біль у шлунку?
2. Відчуваєте тяжкість "під ложечкою" після їди?
3. Скаржитеся на печію?
4. Іноді трапляється відрижка з кислим присмаком?
5. У вас часто бувають запори?
Такі порушення (гіперсекреція) трапляються у 4 рази частіше, аніж явища гіпосекреції (недостатнього виділення соляної кислоти), які можна запідозрити при позитивних відповідях на такі запитання:
1. Відчуваєте неприємний присмак у роті?
2. Маєте поганий апетит?
3. Вас нудить уранці?
4. Скаржитесь на відрижку повітрям?
5. Бурчить у животі?
6. Діарея у вас не рідкість?
У 75% випадків хронічний гастрит поєднується з хронічним холециститом, колітом, апендицитом та іншими захворюваннями органів травлення.
При гастриті спостерігається важкість, дискомфорт, біль під грудьми після їди, відрижка, зригування, нудота, неприємний присмак у роті, особливо вранці, іноді печія. Біль після прийому їжі тупий, нерідко посилюється при ходьбі й у положенні стоячи, частіше після вживання гру­бої, гострої, смаженої, копченої їжі та нерідко змен­шується після прийому молока, каш і слизових супів. Мож­лива кишкова диспепсія - бурчання і переливання, здуття живота, порушення випорожнення кишечнику.
У жінок частіше кволість, підвищена роздратованість, по­холодання та пітливість кінцівок, серцево-судинні порушення.
Протікає хронічний гастрит з періодами загострення під впливом несприятливих факторів. Для встановлення діагнозу лікар вам може призначити фіброгастроскопію, рентгенологічне обстеження, дослідження шлункового со­ку, а також аналізи для виявлення гелікобактеру.
Лікують хронічні гастрити в амбулаторних умовах, тільки при різких загостреннях може знадобитися госпіталізація. Важливу роль відіграє лікувальне харчуван­ня. В період загострення їсти потрібно 5-6 разів на добу з обмеженням жирної, солоної, гострої їжі та солодощів, з виключенням прянощів, алкоголю.
Перевага спершу надається слизовим супам із рису, ячменю, вівса на молоці. Потім дієту можна поступово роз­ширити, рекомендується протертий сир, нежирні сорти риби, подрібнене виварене м'ясо, овочеве пюре, білий черствий хліб, сухарі, розварені каші на збираному молоці, настій шипшини. Ця дієта призначається на 7-10 днів.
Під впливом лікування в більшості випадків самопочуття порівняно швидко покращується. Поза періодами загост­рення доцільно застосовувати санаторно-курортне лікуван­ня. Мінеральні води можна вживати і в домашніх умовах: при пониженій кислотності переважно вуглекислі та хлоридні («Нарзан», «Миргородська», «Єсентуки» №4 та №17, «Верхо­вина», «Куяльник») за 15-20 хвилин до їди, пити повільно ма­лими ковтками. При нормальній та підвищеній кислотності -гідрокарбонатно-натрієві («Боржомі», «Поляна Квасова», «Поляна Купель», «Свалява», «Лужанська», «Моршинська», «Слов'янська» тощо) за 1-1,5 години до їди і під час печії. Во­ду п'ють підігрітою - швидко, великими ковтками.
У профілактиці захворювання основне значення нале­жить раціональному харчуванню, відмові від вживання міцних алкогольних напоїв, паління. Необхідно слідкувати за станом порожнини рота, вчасно проводити протезуван­ня зубів, своєчасно лікувати захворювання інших органів черевної порожнини, усувати професійні чинники.

Засоби народної медицини в лікуванні хронічного гастриту

* Сік алое по 1-2 чайних ложки двічі-тричі на день за 20-30 хвилин до їди протягом 15-30 днів. Вживати при хронічному гастриті, який супроводжується запорами.
* 1 чайну ложку подрібненого кореня лопуха великого за­лити 2 склянками окропу, настояти 12 годин, пити теп­лим по півсклянки 2-4 рази на день.
* 2 ст. ложки листя м'яти польової залити 2 склянками ок­ропу, настояти 20 хвилин, процідити, пити по 1/2-1 склянці за 15-20 хвилин до їди двічі-тричі на день.
* 2 чайні ложки насіння льону залити склянкою окропу, збовтувати 15 хвилин, процідити через щільну тканину, вживати при гастриті та бронхіті.
* Вівсяну крупу замочити на ніч, зранку злити настоянку і варити її, отримуємо кисіль. Із крупи зварити кашу Вівсяний кисіль - поживний дієтичний і обволікувальний засіб, корисний для хворих з ураженням шлунково-киш­кового тракту.
* 1 ст. ложку подрібненого ячменю залити склянкою теп­лої води, настояти 4-5 годин, кип'ятити 10 хвилин, пи­ти по чверті склянки 4 рази на день при запальних про­цесах шлунково-кишкового тракту.
* 3 ст. ложки плодів обліпихи залити 0,5 л гарячої води, кип'ятити 10 хвилин на малому вогні, процідити, додати за смаком меду, вживати, як чай, по 2-3 склянки на день, краще натщесерце.
* Подрібнений і висушений березовий гриб (чагу) у співвідношенні 1:5 залити перевареною та охолодженою до + 50°С водою, настояти не менше 2 діб, періодично збовтуючи суміш (3-4 рази), профільтрувати через мар­лю, вживати по склянці тричі на день за ЗО хвилин до їди.
* Сік капусти білокачанної пити теплим по півсклянки двічі-тричі на день за годину до їди. Вживати при хронічному гастриті, особливо з пониженою кис­лотністю.
* Сік листа подорожника великого вживати по 1 ст. ложці 4 ра­зи на день за 15-20 хвилин до їди. Особливо ефективний він при гастриті з пониженою кислотністю. Для приготу­вання соку подорожника листя з частиною черешка про­мити в холодній проточній воді, дати воді стекти, обдати окропом, пропустити через м'ясорубку, віджати через щільну тканину, отриманий сік кип'ятити 1-3 хвилини.
* 1 чайну ложку подрібненого кореневища аїру залити склянкою окропу, настояти 20 хвилин, процідити, вжи­вати по півсклянки 4 рази на день за ЗО хвилин до їди при гастриті з пониженою кислотністю.
* 20 г трави деревію звичайного залити 2 склянками во­ди кип'ятити 15 хвилин, настояти 45 хвилин, процідити, вживати по 1 ст. ложці 3-4 рази на день до їди при гас­триті з пониженою кислотністю.
* Сік листя кульбаби лікарської вживати розбавленим у співвідношенні 1:1 з водою по чверті склянки двічі на день за 20 хвилин до їди. Для приготування соку листя промити, вимочити у концентрованому розчині кухонної солі протя­гом 20-30 хвилин, знову промити в холодній воді, ошпари­ти окропом, пропустити через м'ясорубку, віджати через щільну тканину. Сік корисний при гастритах з пониженою кислотністю, його використовують як м'який послаблю-вальний засіб при хронічних запорах, як жовчогінний засіб при захворюваннях печінки та жовчного міхура.
* Свіжі ягоди журавлини рекомендуються для лікування гастриту з пониженою кислотністю і запаленнях підшлункової залози.
* Чорноплідна горобина збуджує апетит, підвищує кис­лотність шлункового соку та покращує травлення.
* 1 чайну ложку тертого кореня хрону з цукром або ме­дом рекомендується вживати до їди при пониженій кис­лотності.
* 25 г суцвіть пижма звичайного залити 100 г спирту, на­стояти 14 діб, вживати по 30-40 крапель тричі на день при пониженій кислотності.
* Свіжоприготований сік картоплі пити по 3/4 склянки нат­щесерце за 1 годину до їди. Вживати при гастриті з підвищеною кислотністю.
* 10 г трави чистотілу звичайного, 20 г трави деревію зви­чайного, 20 г суцвіть ромашки лікарської, 20 г трави звіро­бою звичайного залити склянкою окропу, настояти ЗО хви­лин, процідити, вживати по 1/2-1/3 склянки тричі на день за 20-30 хвилин до їди при підвищеній кислотності.
* 2 ст. ложки трави золототисячнику звичайного, 2 ст. ложки коренів або листя алтеї лікарської залити 3 склянками окропу, настояти 4 години, процідити, пи­ти по 50 мл 4 рази на день за ЗО хвилин до їди при підви­щеній кислотності та при печії.
* 4 ст. ложки соку селери, або 2 ст. ложки соку моркви, або 1 ст. ложку соку петрушки городньої вживати тричі на день півтора-два місяці при підвищеній кислотності.


Виразкова хвороба
характеризується виникненням виразки на слизовій оболонці шлунка або дванадцятипалої кишки. Вона зустрічається у 3-4% дорослого населення, причому в чоловіків у 4 рази частіше, ніж у жінок.
Причини розвитку виразкової хвороби різноманітні. Спри­яють розвиткові захворювання неправильний режим харчу­вання (нерегулярне, поспішне вживання їжі, гостра, подраз­нююча їжа, дуже висока та дуже низька її температура), зло­вживання алкоголем та паління, особливо натщесерце.
Дуже важливими є нервові та психічні фактори - пере­втома, поганий сон, нервово-психічні переживання.
Прийом деяких ліків (протизапальні засоби, гормони, де­які антибіотики тощо) також спричиняють розвиток виразко­вої хвороби. Певне значення має спадковість, виразкова хвороба втричі частіше зустрічається серед кровних родичів.
У 95% хворих на виразкову хворобу виділяється бак­терія гелікобактер пілорі. Хоча не завжди наявність цього мікроорганізму супроводжується захворюванням на ви­разкову хворобу (10-12 хворих на 100 інфікованих), проте безперечним є зв'язок розвитку захворювання з наявністю гелікобактера. Це підтверджується й тим, що лікування не­дуги без антибактеріальної терапії неефективне.
Перебіг та прояви виразкової хвороби дуже різно­манітні. В окремих випадках хвороба прихована, без будь-яких симптомів, але може раптово проявитися такими грізними ускладненнями, як прорив або шлунково-кишко­ва кровотеча.
При неускладненій виразковій хворобі періоди спокою чергуються з періодами загострення, які настають частіше навесні та восени, що більш характерне для виразки два­надцятипалої кишки.
Найважливішим симптомом при виразковій хворобі є біль в ділянці живота між пупком та грудиною. Біль майже завжди пов'язаний з прийомом їжі, особливо грубої, гост­рої, солоної або кислої. Для виразки дванадцятипалої кишки характерні «голодні» болі, які виникають через 1,5-2,5 години після їди і зникають після прийому навіть невеликої кількості їжі.
Хворих часто турбує печія, кисла або тухла відрижка, нудота, блювота, яка може принести полегшення.
Чорні, схожі на дьоготь, випорожнення, як правило, свідчать про наявність повільної кровотечі із виразки, яка може призвести до розвитку анемії. Іншими ускладнення­ми можуть бути прорив, запалення очеревини, дефор­мації, що призводять до звуження воротаря шлунка, рако­вого переродження виразки тощо.
Найдостовірнішим методом діагностики є гастродуо-деноскопія, яка дозволяє виявити виразку, визначити її ха­рактер, взяти матеріал для мікроскопічного та бак­теріологічного дослідження. Велике значення має визна­чення наявності гелікобактерної інфекції. Одним із найсу­часніших методів вважається дихальний тест, коли у повітрі, яке видихається, визначається кількість розщеп­леного бактерією вуглекислого газу, а за цим і кількість са­мої бактерії. Можна також визначити кількість антитіл про­ти гелікобактеру в крові та калі хворого.
Важкі загострення лікують у стаціонарі, у легших ви­падках можна перебувати на домашньому режимі. Існує безліч медикаментозних засобів для лікування виразко­вої хвороби, та останнім часом перевага надається мето­дам, спрямованим на знищення гелікобактерної інфекції. Тут застосовується комбінована потрійна або квадроте-рапія.
Важливим фактором лікування є дотримання дієти. їсти потрібно 5-6 разів на день, їжа повинна бути повноцінно, хімічно та механічно щадною, необхідно відмовитися від паління та алкоголю, дотримуватися режиму праці, сну та відпочинку. Треба вилікувати зуби, у разі необхідності зро­бити протезування.
У спокійні періоди, коли немає загострень, проводить­ся санаторно-курортне лікування. Поза періодами загост­рення можна вживати мінеральні води. Методика - як при гастриті з підвищеною кислотністю.
В окремих випадках при виразці шлунка може виникну­ти необхідність у хірургічному втручанні.

Засоби народної медицини для лікування виразкової хвороби

* Сік капусти білокачанної по 1-1,5 склянки тричі на день за 40-50 хвилин до їди протягом місяця.
* Сік картоплі по 1/2-1/3 склянки до їди двічі-тричі на день протягом 2-3 тижнів.
* 2 ст. ложки коренів селери запашної залити склянкою холодної води, настояти 2 години, процідити, пити по третині склянки тричі на день до їди.
* Сік алое по 1 чайній ложці тричі на день за ЗО хвилин до їди.
* 1 чайну ложку 30% настоянки прополісу розбавити 50 мл холодної перевареної води та випити за 1 годину до сніданку.
* Обліпихова олія по 1 чайній ложці тричі на день до їди протягом 3-4 тижнів.
* 20 г суцвіть календули лікарської залити склянкою окропу, настояти ЗО хвилин, процідити, вживати по півсклянки тричі на день у проміжках між прийомами їжі.
* 1 ст. ложку трави деревію звичайного залити склянкою окропу, настояти 45 хвилин, пити по третині склянки тричі на день до їди.
* 1 ст. ложку подрібненої трави звіробою звичайного залити склянкою окропу, настояти 10 хвилин, пити по півсклянки 4 рази на день через 2 години після їди.
* 2 ст. ложки трави іван-чаю залити 2 склянками окропу і залишити в термосі на 6 годин. Пити рівними дозами 3-4 рази на день.
* 5г квітів пижма звичайного залити склянкою окропу, настояти 30 хвилин, пити по 1/3-1/2 склянки двічі-тричі на день.
* При печії рекомендується вживати протягом 2-3 тижнів порошок кореневищ аїру на кінчику ножа 3-4 рази на день.
* 2 ст. ложки насіння льону залити 0,5 л окропу, настояти в термосі 6 годин, пити по півсклянки 3-4 рази надень до їди.
* 1 чайну ложку подрібнених коренів і кореневищ синюхи блакитної залити 4 частинами 40% спирту, настояти 2 тижні, вживати по 15-20 крапель 4 рази на добу через 2 години після їди.
* 20 г плодів фенхеля, 20 г суцвіть ромашки аптечної, 40 г липового цвіту змішати; 2 чайні ложки суміші залити склянкою окропу, настояти ЗО хвилин, процідити, пити по 1 -3 склянки в день.
* ЗО г листя меліси, ЗО г листя м'яти перцевої, 40 г суцвіть ромашки лікарської змішати; 2 чайні ложки суміші залити склянкою окропу, настояти ЗО хвилин, пити по 1-3 склянки на день.
* 20 г плодів фенхеля, 20 г кореневищ аїру, 20 г коренів валеріани, ЗО г листя м'яти перцевої, ЗО г суцвіть ро­машки лікарської змішати; 2 чайні ложки суміші залити склянкою окропу, настояти ЗО хвилин, пити по 1 склянці після обіду та перед сном.
* 10 г трави чистотілу звичайного, 20 г трави деревію звичайного, 20 г трави ромашки лікарської, 20 г трави звіробою звичайного змішати; 1 ст. ложку суміші залити склянкою окропу, настояти 4-6 годин, пити по 2-3 склянки на день при печії, відрижці кислим.
* 20 г трави золототисячнику звичайного, 20 г трави звіробою звичайного, 20 г трави ромашки лікарської, 20 г листя м'яти перцевої, 20 г трави сухоцвіту багново­го змішати; 1 ст. ложку суміші залити склянкою окропу, настояти 4-6 годин, уживати по чверті склянки зранку і ввечері за 40 хвилин до їди.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: