Вуха, горла та носа захворювання
Loading

Вуха, горла та носа захворювання

Основою для об'єднання захворювань вуха, горла та носа є анатомо-топографічна єдність цих органів та їх функціональний взаємозв'язок. Адже і лікуються вони в одного лікаря - оториноларинголога.
Найпоширеніший симптом при інфекції вуха - це біль. У дітей він супроводжується підвищенням температури. Як­що надати негайну допомогу, то можна уникнути серйоз­них ускладнень.
Для зменшення болю у вусі можна прийняти аспірин або парацетамол, закапати у вухо підігріту рослинну олію або вкласти ватку, змочену теплим гліцерином або крапля­ми м'яти. Можна зробити компрес із рівних частин спирту та оцту столового. Дорослим можна закапувати у вухо камфорний спирт, дітям камфорну олію або спирт, розве­дений з перевареною водою (1:3).
Іноді біль у вусі викликає комаха, яка потрапила туди. Закапайте у вухо спирт або горілку, аби вбити комаху, а потім обережно вимийте її.
Біль у вусі може бути наслідком інших захворювань.
Інфекції вуха можуть призвести до втрати слуху, особливо у дітей до 10 років. Як правило, це пов'язано із захворюванням середнього вуха (середній отит) внаслідок інфекції верхніх дихальних шляхів. Іноді цьому сприяє алергія. Середні отити можуть бути також наслідком кору, скарлатини та вітрянки.
Перші ознаки - біль, що посилюється вночі, висока тем­пература. Може спостерігатись нудота і блювота. Малюк при цьому може крутити голівкою з боку в бік або смикати себе за хворе місце.
Інфекції вуха можуть виникати внаслідок того, що ви неправильно сякаєтеся. Не можна при цьому закривати одночасно обидві ніздрі, бо інфікований слиз може потрапити в середнє вухо.
Якщо це залишити без уваги, то можуть розвинутись серйозні інфекції середнього вуха, які призводять часом до розриву барабанної перетинки або мастоїдиту (гострого запалення соскоподібного відростка) - дуже небез­печного, навіть смертельного ускладнення.
Лікування середнього отиту повинен проводити лікар, призначаються, як правило, антибіотики. Курс лікування необхідно обов'язково витримати. Призначаються при цьому і краплі у вухо.
Необхідно покласти хворого так, щоб вухо було нагорі, потім повільно ввести краплю, яка повинна стікати вниз з боку вушного каналу. Виходить повітря, розчин проникає до барабанної перетинки.
Застосовують також зігріваючий компрес. Для того щоб його накласти, візьміть 3-4 шари квадратиків із марлі зі стороною від 5 до 10-12 сантиметрів та поліетилен або парафінований папір з отвором для вуха. Намочіть марлю у теплій горілці, відіжміть та накладіть так, щоб вухо опини­лось ззовні. Так само накладіть поліетилен чи папір, за­крийте вухо ватою та щільно прив'яжіть косинкою. Тримай­те зігріваючий компрес не більше 2 годин і ніколи не зали­шайте на ніч - охоловши, він тільки зашкодить.
Запалення вушного каналу можуть бути викликані гриб­ками або бактеріями, які чудово почуваються у теплому во­логому середовищі. Ці інфекції можуть призводити до при­пухання та утворення фурункулів в оболонках каналу. Свербіння часто вказує на таку інфекцію. Не чухайте вухо, це може призвести до ушкодження стінки каналу. Якщо свербіння не припиняється, зверніться до лікаря.
Запалення можуть викликати і різні предмети, що по­трапили у вухо. Особливо часто це трапляється у малень­ких дітей. Будь-яка спроба самостійно витягнути цей пред­мет може закінчитись проштовхуванням його ще далі. То­му в таких випадках необхідна допомога лікаря.
Сірка у вусі - це нормальний секрет, що накопичується у слуховому проході. Він захищає прохід від попадання воло­ги, комах та різних предметів. Якщо сірки накопичується ба­гато, то вона інколи може заповнити прохід та погіршити слух. При повному закритті просвіту слухового проходу з'яв­ляється відчуття того, що вухо закладене, зниження слуху та аутофонія (резонанс власного голосу в закладеному вусі).
Використання для видалення сірки шпильок, зубочис­ток тощо дуже небезпечне, оскільки може проштовхнути сірку далі в прохід, а також перфорувати барабанну пере­тинку.
Щоб видалити сірку в домашніх умовах, необхідно пом'якшити її однією-двома краплями оливкової або соняшникової олії, а потім вимити з вуха сильним струме­нем води із душу або із м'якої гумової клізми.

Втрата слуху
(глухота) може бути наслідком багатьох причин. Новонароджений - глухий від народження - мож­ливо переніс запалення або мала місце травма в утробі матері. Глухота у дитини часто буває внаслідок того, що мати під час вагітності перенесла краснуху. При передчас­них пологах у сім разів частіше, ніж при строкових пологах, вражається вухо. Втрата слуху може бути спадковою.
У дітей втрата слуху найчастіше є наслідком інфекції, особливо середнього вуха. Деякі дитячі хвороби (кір, скар­латина, свинка) можуть призвести до зниження слуху. Менінгіт, енцефаліт, поранення голови або ж удар у вухо можуть призвести до різних порушень. Поширена причина зниження слуху - накопичення сірки у вусі.
Деякі ліки (антибіотики, саліцилати), промислові хімічні речовини здатні знизити слух.
Великим випробуванням для слуху є шум. Встановле­но, що короткочасне збільшення сили звуку до рівня 150 децибел може призвести до повної втрати слуху. До­волі небезпечні й менші рівні шуму, які при повторній дії викликають незворотні порушення слуху (85—90 деци­бел). Якщо ж враховувати, що гучна типова рок-музика дає при реєструванні рівень у 100-120 децибел, то можна уя­вити, на яку небезпеку наражаються любителі такої музи­ки, як слухачі, так і виконавці. Останні особливо.
Сила звуку плеєра - від 80 до 115 децибел. З метою по­передження втрати слуху при користуванні ним рідше вми­кайте плеєр у транспорті, оскільки додається шум та вібрації самого транспорту, не вмикайте плеєр на повну гучність та не слухайте його, коли хворієте на грип чи гострі респіраторні вірусні інфекції.
Музикантам, а також людям, чия професійна діяльність пов'язана з дією сильного шуму, слід у будь-який спосіб захищати від нього вуха.
Погіршення слуху можна запідозрити, якщо ви в окремі дні чуєте краще; якщо часто не можете вловити слова або фрази; якщо відчуваєте, що стало важко встежити за групо­вою розмовою; якщо ви раптом відчуєте, що вам краще спілкуватись, коли співрозмовник повернутий до вас облич­чям; якщо ви відчуваєте, що члени родини та ваші друзі мим­рять замість того, щоб говорити виразно; якщо у вас тече із вуха і відмічається біль або свербіж у вусі; якщо ви непри­томнієте, втрачаєте рівновагу або відчуваєте шум у голові.
У дитини проблеми зі слухом виявляються за допомо­гою спостереження. Якщо вона постійно ігнорує пожежні або машини швидкої допомоги з увімкненими сиренами або тримає телефонну трубку біля вуха і не говорить, збільшує гучність радіоприймача чи телевізора, постійно перепитує і неправильно розуміє те, що ви їй сказали, потрібно звернутися до лікаря.
Кожну дитину ще у віці до одного року має оглянути ото­ларинголог. Обов'язково проконсультуйте у лікаря дитину з порушеннями мови, поведінки та при відставанні у нав­чанні, щоб виявити, чи все гаразд у неї зі слухом.
Ступінь втрати слуху визначають за допомогою аудіометра - приладу, який оцінює реакцію пацієнта на звукові тони різної висоти та сили.
У ряді випадків тільки одне видалення сірки із вуха уже значно поліпшує слух. Видалення інфікованих мигдаликів та аденоїдів у багатьох випадках також покращує слух. Взагалі ж у всіх випадках втрати або ж зниження слуху тре­ба звертатися до лікаря, який визначить потребу в ліку­ванні та призначить усе необхідне.
Та все ж таки в багатьох випадках доводиться звертатися по допомогу слухового апарата. Для цього існують спеціальні центри, де після обстеження вам запропонують той слуховий апарат, який підходить у вашому конкретному випадку.
Допомогти людині з порушенням слуху можуть деякі додаткові засоби: телефон з підсилювачем; електронне пристосування, яке включає світло, коли дзвонить теле­фон, дверний дзвінок або кричить дитина; навушники з підсилювачем для прослуховування радіо та телепередач.

Народні засоби в лікуванні захворювань вуха
* При гнійному отиті в кашку або сік цибулі додати трохи вер­шкового масла або лляної олії, ввести з тампоном у вухо. Використовують також сік черемші, кашку або настій хрону. Засоби при шумі у вухах та при погіршенні слуху:
* сік вареного буряка по 3-4 краплі в кожне вухо;
* відвар трави меліси - 1 столова ложка на склянку окро­пу, можна також заварювати та пити як чай.
* Знімає глухоту настоянка з ягід ялівцю. У склянку об'ємом 100 мл насипати до половини ягід ялівцю, до­лити до повної горілкою або 60% спиртом, настоювати 21 день у темному місці, періодично збовтуючи. Зака­пати 3 краплі підігрітої настоянки в одне вухо, полежати 5 хвилин, потім закапати друге вухо.
* Допомагає вживання протягом півтора місяця тричі на день 1 чайної ложки березового дьогтю, який потрібно змішати зі склянкою теплого молока.


Ларингіт
- це запалення- слизової оболонки гортані. Може бути гострим або хронічним.
Гострий ларингіт найчастіше буває проявом гострого респіраторного захворювання, грипу, скарлатини, кашлю­ку тощо. Його розвитку сприяють загальне та місцеве пе­реохолодження, особливо вдихання холодного повітря че­рез рот, перенапруга голосу (тривала та гучна розмова, особливо на холоді, сильний крик, невміла постановка го­лосу при навчанні співів), вдихання запиленого повітря, подразнюючих газів та випарів, погрішності в харчуванні, паління, зловживання алкогольними напоями.
При гострому ларингіті хворі відчувають сухість, дря­пання в горлі; кашель, спочатку сухий, пізніше супровод­жується відкашлюванням мокротиння; голос стає хрип­лим, грубим або зовсім беззвучним. Іноді з'являється біль при ковтанні, головний біль, підвищується температура.
За несприятливих умов гострий ларингіт може перейти в хронічну форму, при якій відмічається хрипота, швидка втомлюваність голосу, дряпання в горлі з постійним пока­шлюванням.
Лікування полягає в усуненні причин захворювання. Для повного спокою гортані хворому впродовж 5-7 днів не рекомендується розмовляти. Виключаються гострі при­прави, прянощі. Забороняється палити, вживати алко­гольні напої.
Корисні теплі напої (молоко, «Боржомі»), полоскання горла відваром ромашки та шавлії, теплі лужні інгаляції, тепло на шию (пов'язка чи зігріваючий компрес), гарячі ванни для ніг (42-45°С, 20-30 хвилин). Рекомендується змащувати горло упродовж трьох днів сумішшю йоду з гліцерином (йоддіцерин, розчин Люголя з гліцерином).
Для попередження та успішного лікування хронічного ларингіту важливо своєчасно лікувати гострий ларингіт, захворювання носа, придаткових пазух носа, глотки.

Фарингіт
- це запалення слизової оболонки глотки. Він також частіше поєднується з гострими запаленнями верхніх дихальних шляхів (грип, ГРВІ, різні інфекційні захворювання).
Ізольоване ураження слизової оболонки глотки може спостерігатися при безпосередній дії на неї подразників, таких як тривале дихання через рот та розмови на холоді, палння, алкоголь, гаряча Та холодна їжа тощо.


Пілюля сміху:

- Мені дуже не подобається ваш кашель.
- Шкода, лікарю, але іншого немає.

Хворі відчувають дряпання в горлі, невеликий біль при ковтанні (більше виражений при ковтанні слини, ніж при ковтанні їжі). Трохи підвищується температура, загальний стан порушується мало. У дітей молодшого віку перебіг хвороби важчий. Вона поєднується із запаленням слизової оболонки носоглотки та ринітом, порушується носове ди­хання.

При хронічних фарингітах у глотці накопичується велика кількість в'язкого слизу, що викликає постійну необхідність відкашлюватися та відхаркуватися. Відкашлювання особ­ливо сильним буває зранку, іноді воно супроводжується нудотою та блювотою.
Лікування полягає в полосканні горла лужними розчина­ми, змащуванні слизової оболонки глотки розчином Люголя з гліцерином, йоддіцерином. Та найефективнішим при фа­рингіті та ларингіті є введення лікарських розчинів через ніс цілими піпетками. Таким чином вони найкраще попадають до вогнищ запалення. Вводять лікарські препарати по 2-3 піпетки 6-8 разів на добу, а на ніч (перед сном) та вранці після сніданку (після лікувальних крапель) - 2-3 піпетки олії.
Можна розпарити горло після вечері гарячим чаєм або молоком, після чого закапати краплі в ніс. Слід також бага­то пити.
Ефективно діє протизапальний комплекс у вигляді прийому ліків із аспірину (анальгіну) по 1 таблетці двічі на день та супрастіну (діазоліну) 1 таблетку на ніч.

Засоби народної медицини для лікування ларингіту та фарингіту
з протизапальною, жарознижуваль­ною, антисептичною та відхаркувальною дією:

* 1 склянку свіжого морквяного соку змішати з кількома ложками меду, вживати по 1 столовій ложці тричі на день;
* сік чорної редьки пити по 1 чайній ложці тричі на день, а також полоскати ним горло;
* робити інгаляції парою від вареної картоплі; 0 20 г листя та пагонів малини залити склянкою окропу, настояти ЗО хвилин, пити на ніч перед сном, застосову­вати для полоскань горла;
* 15г кореня алтею лікарського залити 1 /2 л холодної во­ди, настояти добу, пити по 1 десертній ложці 4-5 разів на день;
* 3 ст. ложки трави звіробою звичайного залити склянкою окропу, настояти 2 години, процідити, пити по 1/3 склянки тричі на день до їди;
* 2-3 ст. ложки трави подорожника великого залити 2 склянками окропу, настояти ЗО хвилин, пити по півсклянки тричі на день до їди;
* 1 ст. ложку подрібнених кореневищ первоцвіту весня­ного залити склянкою окропу, нагрівати на водяній бані ЗО хвилин, помішуючи, охолодити протягом ЗО хвилин, долити перевареною водою до повної склянки, вживати по 1-2 ст. ложки 3-4 рази на день до їди;
* 1 ст. ложку листя або гілочок смородини чорної залити склянкою окропу, настояти 1 годину, пити теплим по 0,25-0,5 склянки тричі на день або полоскати горло;
* полоскати горло соком хрону, розведеним з водою;
* 1 ст. ложку плодів чорниці залити склянкою води, кип'ятити 1 хвилину, настояти 1 годину, процідити, використовувати для полоскань. Можна полоскати горло і соком чорниці;
* полоскати горло соком алое, розведеним наполовину з водою, приймати сік алое по 1 чайній ложці тричі на день з молоком;
* 1 ст. ложку насіння кропу запашного залити склянкою окропу, настояти ЗО хвилин, вживати по 1-2 ст. ложки 4-5 разів на день;
* свіжий сік капусти білокачанної вживати за 30-40 хви­лин до їди 3-4 рази на день, починаючи з півсклянки і поступово збільшуючи до склянки протягом 3-4 тижнів;
* 10 г бруньок сосни залити склянкою води, кип'ятити 10 хвилин, настояти, закутавши, 2 години, вживати по 1 столовій ложці тричі на день.

Допомагає зберегти чистоту голосу гоголь-моголь -добре розтерті з цукром сирі яєчні жовтки, в які можна до­дати ложку коньяку або рому.

Нежить
(риніт) - це запалення слизової оболонки носа.
Може бути самостійним захворюванням, яке викли­кається різними мікробами та вірусами, або симптомом гострих інфекційних захворювань (грип, ГРВІ, кір, дифтерія тощо). Сприяють його розвитку переохолодження організму, рідше хімічні та механічні подразнення. Окре­мою формою є алергічний або вазомоторний риніт, який виникає внаслідок алергії.
Розрізняють риніт гострий та хронічний, гострий -завжди двосторонній.
При гострому риніті спочатку відмічається легке незду­жання, відчуття сухості у носоглотці, свербіння в носі, носове дихання утруднюється, з'являються чхання, сльо­зовиділення, знижується нюх, змінюється тембр голосу, спостерігаються рясні рідкі виділення з носа. В подальшо­му виділення стають слизово-гнійними, при порушенні цілісності дрібних кровоносних судин - кров'янистими.
Запалення слизової оболонки носа може поширитись на інші відділи дихальних шляхів, а також на придаткові пазухи носа, слухову трубу, носослізний канал, порожнину вуха.
У дітей раннього віку він протікає як ринофарингіт, час­то процес поширюється на слизову оболонку гортані, тра­хеї, бронхів і може спричинити запалення легенів. Ніс у ди­тини закладений настільки, що вона не може дихати, сса­ти. Часто буває блювота, пронос та здуття живота. Дитина стає неспокійною, худне, втрачає сон, часто підвищується температура.
При хронічному риніті спостерігається постійне виділен­ня слизу із носа, носове дихання утруднене, оскільки слизо­ва оболонка потовщується та закриває носові ходи, хворий жаліється, що ліва половина носа закладена при положенні на лівому боці, права - на правому, носове дихання утрудне­не в положенні на спині. А іноді, навпаки, слизова оболонка потоншується та вкривається кірками засохлого слизу. Як­що слиз починає розкладатися, виникає так званий смер­дючий нежить. У цьому разі хворий втрачає нюх.
Причинами хронічного риніту можуть бути викривлення носової перегородки, захворювання пазух носа, аденоїди, повторний або гострий риніт, який залишився невилікува-ним, тривале подразнення слизової оболонки носа хімічними, термічними, механічними подразниками.
Небезпечно допускати задавнення хронічного риніту. При першій можливості необхідно звернутись до лікаря, оскільки може знадобитися оперативне втручання.
При алергічному або вазомоторному риніті раптово за­кладає ніс, з'являються чхання та рясні водянисто-слизові виділення. При сезонній формі нежитю подразником може стати пилок рослин, при цілорічній формі подразниками виступають побутові алергени (косметичні засоби, до­машній пил, волосся та лупа домашніх тварин тощо). В лікуванні його основну увагу звертають на загартування, лікування загальних вегетативних порушень.

Дуже поширений жарт, що нежить, якщо його лікувати, проходить за 7 днів, а якщо не лікувати, то за тиждень. Жарт на те і жарт, щоб посміятися. А тепер беріться за ліку­вання, бо нехтувати ринітом небезпечно.
* Не можна мити голову, щоб не спровокувати розпов­сюдження аденовірусного запалення в сусідні тканини та органи.
* Не можна сильно сякатися, оскільки підвищення тиску в носі при цьому небезпечне поширенням запалення в сусідні органи і тканини (наприклад, гострий отит).
* Не рекомендується капати в ніс судинозвужувальні краплі (нафтизин, санорин, галазолін тощо). Це різко уповільнює або зупиняє розвиток запального процесу, захворювання стає більш агресивним і спричиняє до­даткові ускладнення. До того ж часто це призводить до постійної залежності від крапель, які з часом переста­ють допомагати. В результаті може розвинутися одна із важких форм - вазомоторний або алергічний риніт. Принаймні, якщо ви вже вирішили скористатися такими краплями, робіть це не більше трьох днів. Схожу дію мають і гормональні краплі. Вони викликають гормональні зрушення, котрі потім усунути важко, а іноді і неможливо. Вони можуть сприяти виникненню імпотенції, фригідності, а також порушення імунного захисту власних органів.

Останнім часом з'явилося багато комбінованих кра­пель, до складу яких входять судинозвужувальні та гормо­нальні препарати. Тому, перш ніж купувати краплі, уважно прочитайте інструкцію.
Найбільший лікувальний ефект на слизові оболонки ди­хальних шляхів мають водні розчини ліків.
Небезпечно також гріти ніс. Це провокує поширення за­палення на прилеглі тканини та більш глибокі відділи пазух носа, в порожнину черепа.
Можна спробувати гріти ніс і пазухи перед сном, але тільки сухим теплом (лампа, рефлектор). Якщо в перші хвилини прогрівання з'являються приємні відчуття, знижується важкість в носі й голові, зменшується го­ловний біль, потроху відкривається ніс для дихання, то можна робити цю процедуру 15 хвилин. А поява відчуття важкості в голові, больових відчуттів та підси­лення закладеності носа є категоричним протипоказан­ням до застосування тепла.
При підвищеній Температурі необхідно дотримуватись постільного режиму. Непогану дію справляють гарячі гірчичні ванни для ніг, гірчичники на п'яти, які прибинтову­ють фланеллю, потогінні засоби, ультрафіолетове оп­ромінення підошов.
Перші 4-5 днів слід закапувати в ніс чай середньої міцності, олію, багато пити, особливо відвари свіжих або сушених ягід суниці або полуниці. В нагоді можуть стати краплі на основі срібла - коларгол, протаргол або краплі з фурациліном.
Необхідно враховувати, що при закапуванні з відкину­тою назад головою краплі проходять по дну носа в носо­глотку. Якщо закапувати краплі в праву ніздрю з нахиленою вліво головою, а в ліву ніздрю - вправо, краплі не можуть піднятися із нижнього носового ходу. Лише при різкому втягуванні носом крапель вони покривають слизову обо­лонку носа від верху до низу і навіть потрапляють в глотку, гортань, а то й у бронхи. Такий спосіб введення крапель є найбільш ефективним.
Дітям, які не можуть втягувати краплі, можна запропо­нувати капати краплі наступним чином: вкласти дитину горілиць, голову при цьому закинути так, щоб ніздрі були спрямовані вгору, тоді краплі будуть попадати в усі носові ходи та стікати аж до глотки.
Якщо на 4-5 день нежить і закладеність носа не стиха­ють, з'являються гнійні виділення із носа, необхідно звер­нутися до лікаря.

3асоби народної медицини для лікування нежитю:


* закапувати в ніс сік алое по 3-5 крапель 4-5 разів на день, сік каланхое по 3-5 крапель двічі-тричі на день, сік буряка 5-6 крапель, сік свіжого листя мати-й-мачухи, причому, як­що це викликає подразнення слизової оболонки, їх можна розвести наполовину перевареною водою або медом;
* закапувати в ніс по 3-5 крапель ментолової олії;
* 1 десертну ложку суцвіть ромашки лікарської, 1 десерт­ну ложку трави м'яти перцевої, 1 десертну ложку трави деревію, 1 десертну ложку квіток календули залити 1 л окропу в емальованому посуді, настояти 2-4 години, охолодити до температури ледь вищої за кімнатну, промивати носові ходи за допомогою груші, цим же настоєм полоскати горло;
* змастити ватні тампони товченим часником, кашкою або соком цибулі, соком буряка та ввести в ніс. У випадку появи болю вийняти тампони, змастити ніс вазеліном, добре втерти і знову вкласти тампони;
* нюхати кожні півгодини нашатирний спирт по черзі кожною ніздрею, сухе розтерте листя материнки звичайної, дим ладану, дим від горілого хліба. При алергічному риніті взяти жмут овечої шерсті, підпа­лити та нюхати, глибоко вдихаючи повітря.

Для попередження нежитю щодня втягувати в ніс соло­ну воду так, щоб вода проходила в рот (1 чайна ложка солі на склянку води); промивати ніс відваром буряка, який за­бродив; втягувати в ніс та полоскати рот таким складом: 4 чайні ложки соди та 5 крапель йоду на склянку води; на­сипати у шкарпетки порошок сухої гірчиці.
Немовляті можна закапувати в ніс материнське молоко або морквяний сік.

Синусит
- це гостре та хронічне запалення придатко­вих пазух носа, часто виникає як ускладнення нежитю, ГРВІ, грипу, кору, скарлатини та інших інфекційних захво­рювань. Захворювання може бути одностороннім або двостороннім. Розрізняють гайморит - запалення верхньощелепної (гайморової) пазухи, фронтит - запалення лобної пазухи, етмоїдит та сфеноїдит - запалення решіткового лабіринту та основної пазухи. Найбільш поширений гайморит, причиною якого, окрім названих вище, може стати захворювання коренів чотирьох задніх верхніх зубів.
При гострому гаймориті відчувається напруження або ' біль в ушкодженій пазусі, порушення носового дихання, виділення Із носа, розлад нюху на ушкодженому боці, світлобоязнь та сльозотеча. Біль часто розмитий, невизна-чений або локалізований в ділянці лоба, скроні і виникає в один і той же час дня.

Хронічний гайморит буває при повторних гострих захво­рюваннях, а також при хронічному нежиті. Вагому роль відіграють викривлення носової перегородки, вроджене звуження носових ходів. Гайморит, зумовлений захворюван­нями зубів, з самого початку нерідко має хронічний перебіг.
Зустрічається також алергічний та вазомоторний гай­морит, який спостерігається одночасно з такими ж явища­ми в порожнині носа. Болю зазвичай немає, проте він мо­же з'явитися під час загострення процесу. Основна скарга на рясні виділення із носа. При утрудненому витоку секре­ту із пазухи виділень із носа майже немає, і хворі відчува­ють сухість у горлі, відхаркують велику кількість"мокротин­ня зранку, та у них неприємний запах із рота. Нерідко буває головний біль та порушення з боку нервової системи (швидка втомлюваність, неможливість зосередитись). При загостренні можуть спостерігатися припухлість щоки та набряк повік.
При будь-яких симптомах запалення у жодному разі не можна вдаватися до теплових процедур без призначення лікаря. Хтось із домашніх обов'язково порадить вам при­класти до носа або до вуха нагріту сіль, варене яйце чи грілку. Якщо не хочете вигріти собі абсцес (гнійне запален­ня), проігноруйте ці поради до консультації фахівця. Знач­но безпечніший компрес із рівних частин спирту та оцту столового.
Для уточнення діагнозу окрім огляду та рентгенографії лікар може запропонувати пробну пункцію.
Лікування проводить лікар, застосовуються антибіоти­ки, краплі із судинозвужувальними засобами в ніс, фізіоте­рапевтичні методи, у стійких випадках роблять прокол па­зухи та промивання її з введенням лікарських препаратів.

У перші три дні захворювання синуситом можна:

* закапувати в ніс судинозвужувальні краплі (нафтизин, галазолін, санорин тощо);
* дихати над парою, можна до води додати дрібно нарізаний часник; ІЗ промивати ніс солоною водою (1 чайна ложка солі на склянку води);
* парити ноги в гірчиці;
* дотримуватись постільного режиму;
* зволожувати повітря в кімнаті за допомогою спеціаль­них зволожувачів або частим протиранням підлоги во­логою ганчіркою.
3 метою профілактики синуситів корисно "співати но­сом", частіше мугикайте яку-небудь пісню собі під ніс -вентилюються гайморові та інші пазухи.

Засоби народної медицини для лікування гаймориту:

* 1 ст. ложку соку алое, 1 ст. ложку меду, 1 ст. ложку вазелі­нової олії змішати, змащувати тампони та вводити в ніс;
* 2 ст. ложки шишок та хвої ялини залити склянкою води, кип'ятити 1 хвилину, настояти 1 годину, процідити, про­тягувати через ніс;
* 1 частину трави звіробою звичайного залити 10 части­нами 70% спирту, настояти 1 добу в теплому місці, роз­вести, закапувати в ніс;
* 1 ст. ложку листя мати-й-мачухи залити склянкою окро­пу, настояти ЗО хвилин, процідити, протягувати через ніс. Сік закапувати в ніс. Нюхати порошок із сухого ко­реня - викликає чхання;
* 2 ст. ложки чебрецю звичайного залити склянкою окро­пу, кип'ятити 1 хвилину, настояти 1 годину в теплому місці, процідити, протягувати теплим через ніс;
* 1 десертну ложку кореневищ щавлю кінського залити склянкою води, кип'ятити 3 хвилини, настояти 2 годи­ни, процідити; протягувати теплим через ніс;
* зрізати листя каланхое пірчастого, 7 днів тримати при тем­пературі 5-8°С у темному місці, потім помити, просушити при кімнатній температурі, подрібнити, віджати сік, відсто­яти при температурі 4-8°С, профільтрувати та просте­рилізувати, залити 20% спиртом, зберігати при темпера­турі не вище 10°С, розвести водою, протягувати через ніс;
* вимитий, але не чищений коренеплід чорної редьки по­терти на тертці, 1-2 ст. ложки загорнути у клаптик полот­на та покласти на хворе місце, попередньо змащене ди­тячим кремом або олією, прикрити пергаментним папе­ром, замотати теплим шарфом на 10 хвилин перед сном;
* 20 г бруньок тополі чорної, 20 г бруньок берези повислої' залити 200 грамами горілки, настояти в темному місці 2 тижні, процідити, протягувати через ніс (1 чайну ложку настоянки розвести у склянці теплої перевареної води).


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: