Асфікція
Loading

Асфікція


Асфіксія - це різкий розпад дихання внаслідок браку кисню та накопичення вуглекислоти в організмі

Причин її виникнення багато: механічні перепони в дихальних шляхах, наприклад, попадання в гортань або трахею стороннього тіла, набряк чи спазм голосової щілини, брак кисню в повітрі (на високогір'ї, при завалах у шахтах то­що), отруєння газами (наприклад, окисом вуглецю), які бло­кують перенесення кисню гемоглобіном, пригнічення або параліч дихального центру (наприклад, при алкогольній комі), параліч дихальних м'язів, захворювання легенів Та серця (наприклад, бронхіальна та серцева астми) тощо.
Перша допомога визначається причиною асфіксії. При виникненні нападу астми необхідно заспокоїти хворого, допомогти йому сісти, злегка нахилити його вперед, підтримувати та забезпечити доступ свіжого повітря. Якщо •у хворого є спеціальні препарати, дайте йому прийняти їх, слідкуючи, щоб не було передозування, оскільки деякі хворі під час нападу збільшують дозу ліків. Кисті рук та стопи ніг можна занурити в гарячу воду або поставити на них гірчичники.
Полегшує напад масаж верхньої частини тіла від голови вниз до верху грудей та спини.
Механічну перепону слід негайно усунути: очистити ротову порожнину від залишків їжі, слизу, витягнути язик, якщо він запав. Незалежно від причини, слід забезпечити доступ свіжого повітря. При відсутності самостійних коор­динованих дихальних рухів приступають до штучного ди­хання методом «рот у рот» або «рот у ніс», викликають невідкладну допомогу.
До механічної асфіксії відносять повішення та утоплення.

При повішенні спостерігаються переломи та вивихи шийних хребців з ушкодженням шийного відділу спинного мозку. Якщо навіть зупинка дихання та серцевої діяльності не настала, свідомість, як правило, втрачена, спостерігаються судоми, іноді безперервні. Обличчя набрякле, синюшно-багрове, помітні численні крововиливи в кон'юнктиву та склеру очей. Дихання різко прискорене, хрипле, гучне, іноді неритмічне. Спостерігається збільшення частоти пульсу до 120-140 ударів на хвилину, порушення серцевого ритму, мимовільні випорожнення сечі та калу.
Для порятунку потерпілого необхідно обережно звільнити шию від зашморгу, краще перерізати вірьовку, не чіпаючи вузол, очистити ротову порожнину від слизу і піни. Не слід різко повертати голову потерпілого. При зупинці серцевої діяльності негайно приступити до непрямого ма­сажу серця і штучного дихання (див. пункт Реанімації заходи). Якомога швидше хворого слід доставити до лікарні. При переломі хребців транспортувати слід на щиті або твердій поверхні.
У випадках утоплення причиною асфіксії може стати рефлекторна зупинка дихання внаслідок переляку, різкого переохолодження, затікання води у вуха, а також унаслідок попадання води в дихальні шляхи.
Після того, як утопленого витягли з води, необхідно очистити бинтом, марлею або хусткою порожнини рота й носа від слизу, блювотних мас або піску, а потім швидко звільни­ти його дихальні шляхи від води, перевернувши потерпілого на живіт або перегнувши його через коліно, щоб голова зви­сала донизу, і декілька разів натиснути йому на спину. Потім перевернути його на спину та приступити до штучної вентиляції легенів та закритого масажу серця. Якщо рот потерпілого не вдається відкрити або порожнина рота не звільнена від вмісту, то штучне дихання роблять «рот у ніс».
Крім того, необхідно зняти одяг, енергійно розтерти тіло сухою тканиною, одягом, аби швидше відновити кровообіг. Одночасно необхідно зігріти потерпілого. Таких хворих бажано госпіталізувати, оскільки в подальшому мо­же розвинутись пневмонія, неврологічні ушкодження.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: