Рани
Loading

Рани


Рани - це ушкодження тканин організму внаслідок механічної дії з порушенням цілості шкіри та слизових оболонок

Частіше спостерігаються в побуті, рідше на виробництві. Рани супроводжуються болем, кровотечею, порушенням функції ушкодженого органу, можуть ускладнюва­тись інфекцією. Вони можуть бути колотими, різаними, скальпованими, забитими.
Перша допомога при пораненнях полягає насамперед в зупинці кровотечі, захисті рани від проникнення мікробів та втамуванні болю (для цього часом достатньо правильно забинтувати, знерухомити ушкоджене місце).
Для зупинки кровотечі передусім слід правильно визна­чити її характер. Кровотечі при пораненнях поділяють на артеріальні, венозні та капілярні.
Артеріальна кровотеча характеризується швид­ким викидом крові яскраво-червоного кольору сильно пульсуючим струменем. Це найбільш небезпечне по­ранення і вимагає негайної допомоги. Найбільш надійним засобом тимчасової зупинки артеріальної кровотечі є накладання джгута або закрутки. Для цього використовують спеціальні гумові джгути, довгі гумові трубки, а також бинт, ремінь, хустку, будь-який чистий клапоть матерії, із яких за допомогою палиці можна зробити закрутку.
Перед накладанням джгута кінцівку треба підняти вгору, шкіру вище поранення слід Обгорнути бинтом, тканиною. Зробивши перший оберт, джгут затягують так, щоб зупинилась кровотеча, потім обидва кінці джгута намоту­ють поверх накладеного і фіксують, але не більше як на 1 годину.
Якщо джгут накладено правильно, пульс на артеріях нижче нього не прощупується, кінцівка стає блідою, крово­теча зупиняється. При слабо накладеному джгуті кровоте­ча може навіть посилитись, оскільки затискаються лише вени та утруднюється відтік крові, а по артеріях кров про­довжує текти.
Якщо упродовж години хворого не вдається доставити до лікарні, джгут треба на 2-3 хвилини відпустити, притис­нувши на цей час пошкоджену судину пальцем. Потім джгут потрібно знову затягнути, але вже вище, ніж за пер­шим разом. Краще це робити вдвох.

Для контролю за часом під джгут обов'язково вклада­ють записку, у якій вказують час його накладення.
Тимчасово припи­нити артеріальну кровотечу можна також притискуванням артерії до кісток вище місця ушкодження. Особливо якщо немає можливості накласти джгут.
Іноді кровотечу із кінцівок можна зупинити, зафіксувавши кінцівку пов'язкою в положенні максимального згину відповідного суглоба (підколінної - в підколінній ямці, стегнової - в паховій ділянці, плечової - в ліктьовій ямці, підключичної - макси­мальним відведенням рук за спину з фіксацією їх на рівні ліктьових суг­лобів).

При венозній кровотечі кров темного кольору, тиск її невеликий, тому зупинити таку кровотечу набагато легше, ніж артеріальну, достатньо підняти кінцівку, накласти стискуючу пов'язку або ж притиснути судину нижче місця ушкодження.
При капілярній кровотечі кров просочується із ушкоджених тканин дрібними краплями. Таку кровотечу легко зупинити стискуючою пов'язкою.
Після зупинки кровотечі шкіру нав­коло рани обробляють розчином йоду, спиртом, горілкою (слідкуйте, щоб ці розчини не попали в рану, тому обробляйте шкіру в напрямку від рани до периферії, а рану прикрийте стерильним матеріалом). Якщо на поверхні рани є обривки одягу чи сторонні тіла, їх обе­режно видаляють стерильним пінцетом.

Сторонні тіла, які знаходяться в тканинах рани, діставати не слід, оскільки це може підсилити або викликати кровотечу.


Потім рекомендується накласти стерильну пов'язку. При відсутності стерильних бинтів можна скористатися чистою тканиною або ж смужками із білизни самого потерпілого. Перед накладенням пов'язки руки того, хто обробляє рану, по можли­вості повинні бути ретельно вимиті та про­терті спиртом, одеколоном чи горілкою.

Не можна промивати рану водою, спиртом, йодом, засипати порошками або мазями.

Якщо краї рани розійшлися особливо на обличчі, для попередження інфікування та утворення великого рубця шкіру навколо рани треба обробити йодом, акуратно звести краї рани та заклеїти пластиром. Розмір пластиру повинен бути більшим за розмір рани. Пластир можна не знімати декілька днів.
Особливу увагу необхідно приділяти мікротравмам - невеликим, але найбільш поширеним поверхневим ранам з малою зоною ушкодження шкіри, саднам, подряпинам, уколам. Саме вони часто стають причиною різних (іноді важ­ких і небезпечних) гостро-гнійних захво­рювань кисті та пальців (панарицій, флегмони тощо)..

Ретельно вимийте ушкоджену ділянку шкіри теплою водою з милом та насухо витріть рушником. Руки, забруднені мазутом, землею та ін. добре відмиваються 0,5 % розчином нашатирного спирту. Потім змастіть невеликі ушкод­ження шкіри йодом або спиртовим розчином брильянто­вого зеленого.

При невеликих ранах - подряпинах, порізах можна скористатися такими рецептами:

* змащувати рану живицею хвойних порід дерев (сосна, ялина, кедр);
* ретельно подрібнити листя подорожника великого та робити з ним пов'язки (при ранах, опіках, укусах комах, ударах, як кровоспинний та протизапальний засіб);
* змастити рану соком кропиви жалкої та перев'язати рану тканиною, змоченою тим самим соком;
* розрізати листок алое і розрізаною стороною прикласти до порізу;
* змащувати двічі на день рану соком медунки лікарської.


При вогнепальній рані зупинити кровотечу, обробити рану та накласти асептичну пов'язку.
При пораненні ножем не виймати ніж, який глибоко в тілі, бо можна посилити кровотечу; обробити рану, накласти асептичну пов'язку.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: