Реанімації заходи
Loading

Реанімації заходи

Кожна людина повинна вміти надати першу допомогу в критичній ситуації, що життєво важливо при раптовій зупинці серця та дихання внаслідок важкої травми, великої втрати крові, наприклад, при дорожньо-транспортних аваріях, при гострому інфаркті міокарда, ускладненнях цукрового діабету (гіпоглікемічна кома), електротравмі, опіках, замерзанні тощо.

Запам'ятайте, які ознаки повинні служити сигналом для надання першої допомоги:

* пульс на великих судинах (сонна артерія - біля основи передньої сторони шиї, стегнова артерія - в ділянці па­хової складки) то з'являється, то зникає;
* дихання то судомне, то рідке (замість 16-18 за хвилину налічується всього 5-8 дихань) або його зовсім немає;
* свідомість сплутана або людина непритомна.

У таких випадках не можна панікувати та бігти в «тридев'яте царство» по лікаря або намагатись привести людину до тями криками на саме вухо, ляпасами та струшуванням.
У всіх подібних випадках одразу починайте робити штучну вентиляцію легенів.

Штучна вентиляція легенів
(штучне дихання) - це вдування «свого» повітря в легені потерпілого. Таке повітря . містить у собі 16% кисню (при 21 % в атмосферному повітрі) і достатнє для збагачення ним крові потерпілого.
Штучна вентиляція легенів проводиться при різкому ослабленні або повній відсутності самостійного дихання.
Завдання штучної вентиляції - ритмічне нагнітання повітря в легені в достатньому обсязі: видих при цьому відбувається самостійно за рахунок еластичності легенів та грудної клітки.

Штучна вентиляція ефективна тільки за відсутності механічних перешкод у верхніх дихальних шляхах. При наявності сторонніх предметів, блювотних мас у глотці або гортані їх необхідно перш за все видалити пальцем.
Найпоширенішою причиною непрохідності дихальних шляхів у непритомних хворих є западання язика. Щоб запобігти цьому, потрібно голову потерпілого закинути мак­симально назад, а нижню щелепу висунути вперед. Якщо ж язик все-таки запав, його прошивають або проколюють шпилькою й фіксують до губи або до комірця одягу.
Потерпілого покладіть на тверду поверхню горілиць. Станьте збоку від нього на рівні між його стегнами та плечима. Розщібніть одяг вище пояса. Якщо не вдається з цим впора­тись за кілька секунд, розірвіть його, розріжте - час не чекає.

Відкрийте дихальні шляхи: одну руку покладіть на лоб потерпілого та закиньте його голову максимально назад, забезпечуючи таким чином умови для вільного доступу повітря в дихальні шляхи, другою рукою підведіть підборіддя так, щоб воно виступало вгору.












Перевірте, чи дихає потерпілий: подивіться, чи піднімається у нього грудна клітка; наблизьте вухо до його рота, носа або підставте щоку (чи дзеркало) на 4-6 секунд: якщо дихання є, ви його почуєте або побачите, що дзерка­ло запітніло.. Не забудьте перевірити пульс на сонній ар* терії, приклавши до неї 2 пальці, (мал. 2, З, ЗА)







Пілюля сміху:


- Ваш пульс, хворий, б'ється дуже повільно.
- А ви кудись поспішаєте?


Якщо пульс прощупується, ц дихання немає
, закрийте рот потерпілого, глибокоглибоко вдихніть і, щільно обхопивши ротом його ніс, видихніть усе повітря. Поверніть свою голову вбік - потерпілий при цьому пасивно видихає.
При ефективному штучному диханні добре видно, як піднімається грудна клітка лід час вдихання та опускається під час видиху. В легені потерпілого можна вдути до 1200 кубічних сантиметрів повітря. Частота - 12-15 разів за одну хвилину, тобто 1 вдування на 4-5 здавлювань грудної клітки при одночасному проведенні закритого ма­сажу серця.
Таке дихання рот У ніс легше виконати при недостатньому древні тога, хто надає допомогу, а також у випадках, коли ще­лепи потерпілого стиснуті або зуби розтрощені.

При непрохідності носових ходів використовують спосіб рот у рот:


* затисніть ніздрі потерпілому (щоб повітря, яке ви видихаєте, не, виходило через них) двома пальцями тієї руки, яку тримали на його лобі;
* другою рукою широко відкрийте його рот, глибокогглибоко вдихніть і щільно притиснувшись своїм ротом до рота потерпілого, сильно видихніть усе повітря, (мал. ЗБ) При штучному диханні дитині губами одночасно охоп­люють рот і ніс.

З гігієнічних та естетичних міркувань можна проводити вентиляцію, прикривши рот і ніс потерпілого хусточкою або марлею, До аптечки автомобіліста входить спеціаль­ний клапан для проведення штучного дихання.
Продовжуйте штучну вентиляцію легенів до відновлен­ня самостійного дихання. І навіть після того не залишайте врятованого без нагляду до приходу лікаря, щоб дихання не зупинилось знову.


Якщо немає дихання та пульсу
, а зіниці розширені і не реагують (звуженням) на світло, у потерпілого блідий або синюшний колір шкіри, особливо помітний на губах та нігтях, то напевно настала клінічна смерть. Це дуже невеликий проміжок часу від зупинки серця до настання незворотних змін у тканинах головного мозку. В середньому він триває 3-5 хвилин. Тому негайно необхідно приступити до зовнішнього масажу серця.
Зовнішній (закритий, непрямий) масаж серця слід проводити одразу ж або в найближчу хвилину після зупин­ки серця. Виробити навички такого масажу повинен кож­ний. Проводиться масаж у будь-яких умовах.
Закритий масаж серця - це ритмічне здавлювання сер­ця між передньою стінкою грудної клітки та хребтом. При надавлюванні кров із правого шлуночка поступає в аорту, легеневі судини та легені, а при розслаблені - по венах за­повнює порожнини серця. Таким чином ритмічне чергу­вання здавлювань та розслаблень певною мірою забезпе­чує роботу серця як насоса.
Закритий масаж серця ефективний тільки при одночас­ному проведенні штучної вентиляції легенів. При проведенні закритого масажу серця хворий повинен лежати на твердій поверхні: якщо він знаходиться в ліжку, то під спину йому потрібно швидко підсунути щит або під сітку ліжка постави­ти табуретку так, щоб грудний відділ хребта знаходився на твердій поверхні; якщо він лежить на землі або на підлозі, переносити його не треба. Під плечі доцільно підкласти твердий предмет, щоб голова була закинута назад.

Станьте збоку від потерпілого, швидко проведіть двома пальцями (вказівним та середнім) по зовнішньому краю нижнього ребра до місця його прикріплення до грудини. Основу вільної долоні покладіть поруч з пальцями вище по грудині поперек неї.










Поверх долоні покладіть другу - паралельно грудині. Пальці обох рук не дотикаються до тіла (долоні трохи вигнуті вгору), інакше при масажі ви можете поламати ребра потерпілому. Різким натискуванням прямими ру­ками з використанням маси тіла на грудину в напрямку хребта вдавлюйте її на 4-5 сантиметрів з частотою 50-60 разів за хвилину. Після кожного поштовху швидко розслабляйте руки, не відриваючи їх від грудини, (мал. 4, 4А, 4Б, 4В).

Ознаками ефективності масажу є звуження розширених зіниць, поява пульсації на великих судинах (перш за все на сонній артерії), почервоніння шкіри та слизових оболонок, поява самостійних дихальних рухів.
Продовжувати масаж необхідно до відновлення ритмічної серцевої діяльності, але не менше 40 хвилин, а надворі і в холодну погоду - до 1-2 годин, адже відомі випадки, коли замерзлих у заметах людей успішно оживляли і через годину-дві.
Проведення закритого масажу вимагає достатньої сили та витривалості, тому краще це робити вдвох по черзі через 5-7 хвилин.

Масаж серця проводять одночасно із штучною вентиляцією легенів. Доцільно робити це удвох. При цьому після 5 масажних рухів роблять 1 роздування легенів. Якщо ж допомогу надає одна людина, то вона повинна після 5 масажних рухів зробити одне роздування легенів.
Слід пам'ятати, що у людей похилого віку еластичність грудної клітки знижена внаслідок окостеніння реберних хрящів, тому енергійний масаж може викликати перелом ребер. Проте це не є протипоказанням до проведення масажу, особливо при появі ознак його ефективності.
Не варто при масажі розміщувати руки над мечоподібним відростком грудини, оскільки різке надавлювання на нього може поранити ліву долю печінки та інші органи черевної порожнини.
Дітям у віці до 10 років масаж роблять однією рукою, а грудним дітям - кінчиками двох пальців руки.

Відсутність самостійної серцевої діяльності при безпе­речних ознаках ефективності масажу вимагає його про­довження. Повернення до життя відбувається поступово: спочатку з'являється серцебиття, потім мляві спроби са­мостійного дихання, нарешті з'являються слабкі рухи (відкриваються очі, рухаються губи). Найпізніше повер­тається свідомість.
При проведенні закритого масажу серця необхідно дот­римуватись певного ритму серцевих скорочень. Допомог­ти цьому можна, наспівуючи про себе українську народну пісню.


НІЧ яка, ГОСподи, Місячна, ЗОряна,
ВИдно, хоч ГОЛки збиРАЙ,
ВИйди коХАная ПРАцею ЗМОрена
ХОЧ на хвиЛИночку в ГАЙ.


На виділені великим літерами склади повинні припада­ти стискування грудної клітки.

Припиняти надання допомоги необхідно тільки при появі явних ознак смерті, до яких належать:

* висихання та помутніння рогівки;
* виникнення деформації зіниці при здавлюванні очного яблука між пальцями;
* похолодання тіла, яке легко відчувається долонями, та поява синьо-фіолетових (трупних) плям на шкірі.

Найдостовірнішою ознакою смерті, коли продовження реанімаційних заходів втрачає сенс, є розвиток трупного заклякання, яке настає через 2-4 години після смерті.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: