Мікози
Loading

Мікози


Грибкові ушкодження шкіри (мікози)
викликаються мікроскопічними грибками, які паразитують на шкірі та слизових оболонках людей та тварин. Виділяють кілька груп мікозів.
До мікозів, збудники яких паразитують в поверхневих ша­рах шкіри та не викликають запальних реакцій в організмі, не спричиняють болю, свербежу, не впливають на загальний стан організму, належить висівкоподібний лишай, який нерідко зустрічається у людей з підвищеною пітливістю.
До іншої групи входять вельми заразні захворювання, як епідермофітія та руброфітія стоп. Збудник вражає шкіру та нігті стоп. Джерело зараження - хворі люди. Можна за­разитися у лазні, в душовій, при користуванні чужими шкарпетками, капцями, мочалкою, тазиком для миття ніг. Сприяють зараженню пітливість ніг, потертості шкіри, ва­рикозне розширення вен на ногах.
Грибок частіше вражає шкіру між пальцями та підошви. Першими ознаками є лущення шкіри цих ділянок, яке змінюється появою пухирців різних розмірів, наповнених спершу прозорою, а потім каламутною рідиною. Пухирці лопаються з утворенням запалених червоних, мокнучих ділянок, які болять та сверблять. Шкіра бокових ділянок пальців стає білою, брезклою, відділяється пластами. Потім всі явища проходять, але грибок продовжує жити в роговому шарі шкіри. Без лікування хвороба набуває хронічного перебігу із загостреннями в теплі періоди року.
Нігті стають тьмяними, в їх товщі з'являються жовті пля­ми, нігтьові пластинки потовщуються, стають крихкими.
Лікування хворих на мікози стоп, особливо з ушкоджен­ням нігтів, проходить дуже важко, тривало, хоча в останні роки з'явилися доволі ефективні лікарські засоби - орунгал, ламізіл тощо. Самолікування може призвести до усклад­нень, тому при перших ознаках захворювання слід зверта­тися до лікаря.

До третьої групи можна віднести поширені мікози - три-хофітію (стригучий лишай), мікроспорію та фавус (паршу).

Трихофітія
- заразне грибкове захворювання, яке вра­жає шкіру, волосся та нігті. Збудники - паразитичні грибки кількох видів. Одні з них паразитують тільки на людині і вик­ликають поверхневу трихофітію, інші - здебільшого на тва­ринах (котах, коровах, конях, вівцях, щурах, мишах тощо) і викликають глибоку форму захворювання з нагниваннями.
На поверхневу трихофітію хворіють переважно діти, проте нерідко і дорослі, особливо жінки. Вражається шкіра та волосяна частина голови, рідше ділянка бороди та вусів. Зараження дітей відбувається при безпосеред­ньому контакті з хворим або при користуванні спільною білизною, гребінцем тощо. Через 5-7 днів на місці попа­дання грибка з'являється червона плямка з чіткою межею, вона швидко збільшується, починає лущитися. На голові грибки швидко вражають волосся, яке стає крихким, ла­мається та стирчить над поверхнею шкіри коротенькими «пеньками».
Уражені грибком нігті стають тьмяними, бугристими, крихкими.
Зараження глибокою формою стригучого лишаю відбу­вається при прямому контакті з хворою твариною. У людей на тілі та волосяній частині голови розвиваються утво­рення, що нагадують нариви. Така форма частіше зустрічається у ветеринарів, доярок, пастухів. Необхідно обстеження домашніх тварин, ізоляція та лікування хворих. Проводиться дезинфекція, боротьба з мишами, щурами. Лікується така форма у стаціонарі. Якщо хворого не лікува­ти, волосся повністю знищується грибком і настає повне облисіння.

Мікроспорія
- одне з поширених заразних грибкових захворювань. Вражається не тільки шкіра, а й волосся, ду­же рідко нігті.

Збудники
- два види грибків: ті, що паразитують на лю­дині (зустрічаються рідко), і ті, що паразитують на твари­нах. Значно частіше мікроспорія викликається грибком, що паразитує на тваринах (котах та собаках), і зараження відбувається при контакті з хворими тваринами або через предмети, забруднені їхньою шерстю.

Прояви мікроспорії дуже подібні до трихофітії. Діагноз встановлює лікар, самолікування недопустиме.

Фавус (парша)
- заразне грибкове захворювання, передається при безпосередньому контакті з хворою людиною, через предмети та речі, якими вона користувалася. Спочатку на волосяній ділянці голови з'являються червоні запалені вогнища, вкриті лускою, та круглі кірочки. Потім вони зливаються та утворюють суцільну кірку. Шкіра під нею атрофується, стає тонкою, блискучою, волосяні цибу­лини гинуть, настає стійке облисіння. В наш час зустрічається рідко.

Лікування народними засобами може бути недостатньо ефективним, оскільки не спрямовується проти конкретних видів лишаю

* Натирати уражені місця розрізаними навпіл родзинками, соком цибулі, томатним соком.
* Для лікування стригучого лишаю волосяної частини го­лови використовують 50% мазь прополісу, яку готують на олії при слабкому кип'ятінні, або прополіс, розчине­ний у 96% спирті до консистенції мазі. Курс лікування 15 днів. Мазь наносити тонким шаром, прикривати во­щеним папером. У перші дні може спостерігатися підси­лення запальної реакції, яка затихає через 3-5 днів.
* 10г квіток бузку звичайного настояти на 100 мл спирту протягом 2 тижнів, змащувати уражені місця.
* При ураженні грибком пальців ніг ноги добре вимити, ступні занурити у винний оцет, лягти спати в чистих шкарпетках, просочених оцтом.
* Ступні занурити у прохолодну воду, в якій розчинити по 1 ст. ложці кухонної солі та соди, потім вимити ноги чи­стою водою.
* Потовчену м'яту змішати з сіллю та покласти між паль­цями на 1 годину, процедуру повторювати до зникнен­ня грибка.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: