УЗД
Loading

УЗД

Ультразвукове дослідження

Ми наводимо основні правила підготовки до УЗД, про­те в будь-якому разі не завадить перепитати про це лікаря, хоча б тому, що медична апаратура з часом удоскона­люється і наші рекомендації можуть застаріти.
Обстеження серця, щитовидної залози, молочних за­лоз спеціальної підготовки не потребує.
При обстеженні органів малого тазу (у жінок - матки, яєчників, фалопієвих труб та у чоловіків — сім'яників, пе­редміхурової залози) необхідно мати переповнений сечо­вий міхур. Тому за 2 години до обстеження рекомен­дується випити 1 л рідини: чаю, соку, мінеральної або пе­ревареної води. Спорожнити сечовий міхур можна тільки після обстеження.
Обстеження органів черевної порожнини проводиться завжди натщесерце. За три дні до УЗД необхідно відмови­тись від чорного хліба, квашеної капусти, сирих овочів, бо­бових (горох, квасоля), свіжої випічки та інших продуктів, які сприяють утворенню газів в кишечнику.
Людям, які страждають на метеоризм (надмірне утво­рення газу в кишечнику), бажано протягом трьох днів пити настій ромашки (1 ст. ложка сировини на склянку окропу) двічі на день по півсклянки, по 2 таблетки активованого вугілля на ніч та тричі на день під час їжі ферментні препа­рати: 1-2 таблетки панкреатину, або фесталу, або панзи-норму.

При схильності до запорів напередодні дослідження необхідно звільнити кишечник за допомогою проносного або ж клізми.
Нині розпочато перехід до надання медичної допомоги на принципах сімейної медицини, що повинно дати деякі переваги для пацієнта - доступність, довіру, справед­ливість, рівноправність, вибір лікаря, безперервний про­цес лікування та профілактичної роботи.
У разі необхідності вас можуть направити до консультативних поліклінік та клінік медичних вузів та науково-дослідних інститутів, спеціалізованих клініко-діагностич-них центрів.
Для окремих груп хворих організовані спеціалізовані диспансери - туберкульозні, шкірно-венерологічні, психо­неврологічні, онкологічні, ендокринологічні, кардіологічні, лікувально-фізкультурні.
За місцем роботи на великих підприємствах існують медико-санітарні частини, в утриманні яких бере участь адміністрація підприємств.
Окремі відомства (залізничники, водники, міністерства оборони, внутрішніх справ тощо) мають свою мережу ліку­вально-профілактичних закладів.
Якщо ви хочете оздоровитися в санаторії, то пам'ятайте, що санаторно-курортну допомогу в санаторіях Міністерства охорони здоров'я діти і хворі на туберкульоз отримують безкоштовно. В інших випадках з певними пільгами можна пролікуватися в санаторіях профспілок або деяких відомств за рахунок фонду соціального страху­вання. Ну а за платню можна лікуватись де завгодно і коли вам зручно.
В останні роки з'явились приватні заклади, в яких мож­на отримати допомогу за плату. Всі вони контролюються органами охорони здоров'я та повинні мати дозвіл на ме­дичну діяльність.
Якщо ви в змозі оплатити лікування, то можете звертатися саме до таких закладів, тим більше що в державних, до речі, теж доволі поширена практика платних обстежень. Саме по собі існування платної медицини явище позитив­не. Важливо лише, щоб якість надання медичної допомоги відповідала матеріальним затратам хворого.
На жаль, це ще не завжди так. Відомі випадки, коли, особливо у важкохворих, при високій вартості лікування не вдається досягти бажаного результату. Тому будьте особ­ливо уважні, коли звертаєтесь по допомогу до приватних клінік.


Пілюля сміху:


Лікарня. Анестезіолог запитує хворого перед операцією:
- Вам який наркоз - дорогий чи дешевий?
- Дешевий, звичайно, -. відповідає той.
- Баю - баюшки - баю.

Основним документом, який посвідчує стан вашого здоров'я, є медична картка, де фіксуються дані про всі ваші обстеження, хвороби, їх перебіг та лікування. Вона може зберігатися як удома, так і в поліклініці.
Всю інформацію, що «стосується вашого здоров'я, потрібно старанно зберігати. Адже іноді саме її наявність може допомогти лікареві вчасно розпізнати захворювання та якнайшвидше вилікувати вас.
Дуже важливо регулярно проходити профілактичні огляди, які дозволяють у багатьох випадках виявити хворобу на ранньому етапі, коли лікування найбільш ефективне.
80% хворих лікується амбулаторно, тобто в амбулаторіях чи поліклініках. Рівень обстеження та можливості лікування в поліклініках поступово зростають завдяки впровадженню новітніх методик. Та все-таки доволі часто доводиться звертатися до послуг лікарні, де, звичайно ж, більші можливості для лікування. Якщо перед вами поста­ла необхідність лікування у стаціонарі, скористайтеся на­шими порадами.

З собою в лікарню потрібно взяти:

* документи, направлення, всі дані про обстеження, по­переднє лікування, медичну картку, паспорт або інший документ, який засвідчує вашу особу;
* годинник. Він потрібен, аби вчасно приймати ліки, про­цедури;
* засоби гігієни;
* піжаму, кімнатні капці;
* ручку або олівець, папір, у разі необхідності - конверти; 0 електрокип'ятильник: на жаль, не всюди є змога отри­мати окріп.

До зустрічі з лікарем чи то в поліклініці, чи то в стаціонарі бажано підготуватися заздалегідь. Розпитайте свою маму, якими хворобами ви хворіли в дитинстві та чи не було у вас яких-небудь реакцій на ті чи інші медикамен­ти, щеплення. Корисно також знати про хвороби, якими хворіють ваші найближчі родичі. Варто знати, у якому віці та від чого померли ваші дідусі, бабусі. Це може допомог­ти лікареві встановити діагноз та дати вам слушні поради. Продумайте, як вам краще розповісти йому про своє за­хворювання. Викладайте скарги конкретно, облиште емоції та сльози. Постарайтеся описати розвиток захво­рювання, чітко формулюйте свої запитання до лікаря.
На зустрічні запитання лікаря намагайтеся давати прості, чіткі відповіді навіть тоді, коли ці запитання здають­ся вам дивними. Не можуть задовольнити лікаря такі відповіді, як «усе болить», або на питання «скільки з'їв» -«мало», «скільки випив» - «багато». Часто хворий під час розмови з лікарем може розгубитися й забути, про що хотів запитати. Тож краще занотуйте собі основні питання, на які хочете отримати відповіді.

Відомий афоризм гласить:

Лкарю, священику та адвокату кажуть щиру правду.

Якщо вас у ході лікування відсилатимуть все до нових лікарів, а стан залишатиметься незмінним, не поспішайте шукати допомоги в екстрасенсів, чаклунів тощо. Просто ваш випадок виявився дуже складним, і чим більше лікарів вас огляне, тим більш точним буде діагноз і тим швидше ви отримаєте необхідну допомогу.
В лікарні чітко виконуйте розпорядок дня, своєчасно приймайте ліки, проходьте призначені обстеження та процедури.

Згідно з Амстердамською декларацією про розвиток прав пацієнтів у Європі, пацієнти мають право на отримання вичерпної інформації про:

* власне здоров'я, включаючи конкретні медичні дані;
* можливі медичні втручання, включаючи потенційний ризик і прогноз їх ефективності;
* наявність альтернативи згаданим втручанням, включаючи відмову від активних лікувальних дій (у цьому разі пацієнт має бути поінформований про наслідки такої відмови);
* діагноз і процес лікування.

Перебуваючи у лікарнях, пацієнти мають знати імена і професійний статус працівників відділення, а також правила й розпорядок конкретної лікарні.
За бажанням хворі можуть знайомитися з історіями хвороби, результатами обстежень, з іншою документацією, що стосується діагнозу, лікування та догляду, мають право на отримання виписок із цих документів. Проте право доступу до інформації не поширюється на іншу особу.
Пацієнти мають право на збереження людської гідності та допомогу в проведенні релігійних відправ.
Усі дані про стан здоров'я пацієнта (діагноз, прогноз, лікування) та інформація приватного характеру првинні зберігатися конфіденційно навіть після його смерті. Пацієнти мають право на ввічливе поводження при отри­манні медичної допомоги.
Якщо хворий переконаний у порушенні власних прав, він може подати відповідну скаргу. Скаргу можна подавати як безпосередньо керівництву лікарні, так і у відділ охорони здоров'я.
Основні положення цієї декларації збігаються з положеннями про права пацієнта, затвердженими в нашій країні

Пам'ятаючи про свої права, всетаки намагайтесь не «наїжджати» на лікаря по три-чотири рази на день з вимогами все нових та нових роз'яснень. Лікар - теж людина, він не залізний, може і зірватися, і це не може не позначи­тися на порозуміння між вами.
Взагалі пам'ятайте, що лікуватися треба вміти, оскільки лікування - це свого роду праця, причому далеко нелегка (в тому числі і з етичних позицій).
Якщо до лікарні потрапив ваш родич, поцікавтеся його станом на початку, в середині та в кінці лікування. Лікар по­винен вам усе розповісти, але перш за все самі для себе сформулюйте питання, на які ви хочете отримати відповіді, можна їх навіть занотувати.
Не треба ходити до лікаря по кілька разів та посилати до нього по черзі все нових родичів. У випадках серйозного чи невиліковного захворювання така поведінка зрозуміла: близькі до останньої хвилини сподіваються, що діагноз раптом зміниться, що, можливо, у близької людини не ця страшна хвороба.
У решті випадків прискіпування до лікарів та медсестер, скандали і скарги - це не що інше як намагання спокутува­ти тим самим свої провини, компенсувати брак любові та турботи по відношенню до хворого, заспокоїти власне сумління.
Підіть до лікаря самі або вдвох із кимось та поговоріть детально. Іншим близьким ви все можете розповісти і самі. Побережіть час лікаря, і він буде вдячний вам за це.
Не виводьте із себе медичний персонал підпільними проникненнями в палату до хворого у верхньому одязі, брудному взутті та з міцним напоями за пазухою. Краще запропонуйте свої послуги по догляду за хворим.
Пам'ятайте, що домашня їжа, яку вм приносите хворому під час відвідин, може бути небезпечною для нього. Обов'язково порадьтесь з лікарем, що можна вживати ва­шому підопічному.
Якщо у важкому випадку ви захочете скористатись по­слугою спеціаліста більш високої кваліфікації, попередньо узгодьте свої дії з лікарем, який лікує вашого близького. Це дозволить уникнути конфлікту спеціалістів.

В період перебування в лікарні, а особливо це стосується хворої дитини, якщо ви не в змозі відвідувати хворого, надсилайте листи, подарунки, будь-якими способами давайте відчути, що ви його любите і подумки завжди поруч з ним.
І головне - підтримайте свого родича психологічно. Без 'Тепла, любові та уваги навіть лікування не буде таким ефек­тивним. Слідкуйте за собою, за виразом свого обличчя, тримайтеся спокійно, впевнено, можна поспівчувати, але ні в якому разі не панікуйте, не голосіть. Недоречні ваші запи­тання та вигуки такого змісту, як: «До чого ж ти дійшов?, «Як же ти сюди потрапив?», «Господи, як же ти виглядаєш?».
Ваш гарний настрій, привітність, веселість та оптимізм благотворно вплине на недужого. Намагайтеся підтримувати в ньому віру в швидке одужання.
Останнім часом багато людей звертається по допомогу до представників альтернативної медицини. Це можуть бути різні цілителі, фітотерапевти, спеціалісти з голкоре­флексотерапії, гомеопатії, мануальної терапії тощо.
Як правило, до них на лікування потрапляють або через знайомих або за допомогою реклами. При цьому завжди залишається значна ймовірність потрапити до рук людей несумлінних, нечесних і навіть справжніх шарлатанів. Наші поради допоможуть вам уникнути такої небезпеки.
У рекламі завжди повинна бути присутня адреса та/або контактний телефон лікаря або цілителя. Стережіться тих, хто готовий лікувати від усіх захворювань - справжній професіонал має певну спеціалізацію і не береться лікувати все підряд. Повинна насторожити вас і гарантія виліковування, за цим криється відверте обдурювання, а також порушення правил реклами медичних препаратів, виробів та послуг.
Однозначно слід відмовитись від послуг, якщо обіцяють вилікувати рак, СНЩ, венеричні захворювання. Ці хвороби вимагають лікування у професіоналів у відповідних умовах, із застосуванням відповідних препаратів і аж ніяк не ліку­ються настоями, біоенергетикою та іншими псевдомедич-ними маніпуляціями.
Стережіться «спадкових цілителів». Посилання на таємні знання та рецепти, які дісталися у спадок, не мають іншого сенсу, крім рекламного.

На видному місці у лікаря чи цілителя повинен бути дозвіл на право займатися лікувальною діяльністю, а також свідоцтва про закінчення тих чи інших курсів, закладів.

Перед початком лікування уточніть у лікаря такі питання:

* у чому різниця між лікуванням, яке пропонується вам, та звичайною терапією?
* які побічні ефекти та протипоказання може мати це лікування?
* за якими ознаками можна судити про відсутність ефекту від лікування?
* що робити при погіршенні стану?
* чи можна поєднувати звичайні методи лікування та запропоновані вам альтернативні?
* що робити з тими ліками, які ви вживали досі?
* що робить лікар з документами про вашу хворобу після закінчення курсу лікування?

Ось ще деякі ознаки, за якими можна розпізнати шарлатана.

1. Під час відвідування з вами практично не розмовляють, але одразу пропонують пройти дорогий курс лікування.
2. Пропонують пройти курс лікування негайно, хоча загострення хвороби або погіршення самопочуття у вас немає.
3. Пророкують серйозне захворювання і навіть смерть, якщо ви не почнете запропоноване лікування.
4. Проводять обстеження, процедури, призначають лікування лікарськими засобами без додаткових пояснень і навіть без вашого дозволу.
5. Від вас вимагають припинити вживати препарати, які ви приймали раніше.
6. При вас допускають некоректні висловлювання на адресу інших лікарів, в тому числі тих, хто вас лікував раніше.
7. Вам відмовляються надати план лікування або будь-які документи (результати аналізів тощо), які стосуються вашого захворювання.
8. Від вас вимагають повної попередньої оплати за тривалий курс лікування.

Якщо присутні хоча б 2-3 із наведених ознак, то нехай ніякі посилання на зайнятість чи приклади лікування знаменитих людей не введуть вас в оману. Тримайтесь подалі від таких «цілителів»!


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: