Бактеріальний вагіноз. Етіологія. Профілактика.
Loading

Бактеріальний вагіноз. Етіологія. Профілактика.

Бактеріальний вагіноз є одним з найбільш широко поширених інфекційних захворювань жінок, в основі якого порушення мікробіоциноза піхви, посилений ріст аеробної і анаеробної мікрофлори, замісної лактобаціллярної мікрофлори. Бактеріальний вагіноз - новий термін в класифікації інфекцій сечостатевого тракту, раніше називалися «корінбактеріальним вагінітом», «гарднерельйоз», «анаеробний вагіноз».

Широке поширення бактеріального вагінозу, виявляється у 20-30% жінок репродуктивного віку, розвиток ускладнень, які пов'язують з цим захворюванням - невиношування вагітності, амніотична інфекція, післяпологовий і післяабортний ендометрит, сальпінгіт, сальпінгоофорит, ранова інфекція та ін. - обумовлюють актуальність вивчення даної проблеми.

Етіологія. При бактеріальному вагінозі відбувається поставлення мікробіоценозу піхви: різке зниження або зникнення лактобактерій, помітне переважання бактероідів, пептострептококів, гарднерел, мікоплазм, мобілункус та інших анаеробів (Gardnerella vaginalis, Mobiluncus, Mycoplasma hominis, Bacteroides).

Розвитку бактеріального вагінозу можуть сприяти ендогенні (зміна гормонального статусу, зниження імунологічної реактивності, порушення мікробіоценозу кишечника) і екзогенні фактори (попередня антибактеріальна терапія, перенесені і супутні запальні захворювання сечостатевого тракту, застосування гормональних засобів, імунодепресантів).

Питання про значення статевого шляху передачі бактеріального вагінозу на сьогоднішній день остаточно не вирішене.

Основними клінічними проявами бактеріального вагінозу є гомогенні сливкообразні виділення сіро-білого кольору адгезірованних на слизовій оболонці піхви, що мають неприємний запах. Запальна реакція слизової піхви не характерна для бактеріального вагінозу, але не виключає цей діагноз, так як виявляється у третини хворих. Можливі суб'єктивні відчуття у вигляді свербіння і печіння.

Лабораторне підтвердження діагнозу бактеріального вагінозу здійснюється вимірюванням рН вагінального виділення, постановкою амінотест, методом мікроскопії мазка, пофарбованого за Грамом, і нативних препаратів з визначенням ключових клітин. Виділення чистої культури Gardnerella vaginalis недоцільно, оскільки цей мікроорганізм може виявлятися й у здорових жінок.

Діагноз бактеріального вагінозу вважається обгрунтованим при наявності хоча б 3 з 4 ознак:

наявність гомогенних сливкообразних виділень, адгезірованних на слизовій оболонці піхви і мають неприємний запах;
виявлення ключових клітин (слущення клітини плоского епітелію, покриті грамваріабельними мікроорганізмами);
позитивний аміно-тест (поява рибного запаху при змішуванні в рівних кількостях виділень піхви і 10%-вого розчину КОН);
рН вагінального виділення> 4,5.

Профілактика. Факторами ризику для розвитку бактеріального вагінозу є:

часта зміна статевих партнерів;
використання внутрішньоматкових контрацептивів;
запальні захворювання сечостатевої сфери;
прийом антибактеріальних препаратів та імунодепресантів.

Під час лікування і контрольного спостереження слід рекомендувати використання бар'єрних методів контрацепції. Статевим партнерам жінок з бактеріальним вагінозом доцільно рекомендувати обстеження і при необхідності призначати відповідне лікування. Лікування чоловіків статевих партнерів жінок з бактеріальним вагінозом не рахується обов'язковим.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: , ,