Гонорея у дітей
Loading

Гонорея у дітей

У зв'язку зі збільшенням захворюваності дорослих помітно почастішали випадки захворювання гонореєю дітей. Гонореєю можуть хворіти хлопчики і дівчатка. Однак серед дівчаток гонорейна інфекція зустрічається в 10-15 разів частіше, ніж у хлопчиків. Чинником, що обумовлює розвиток гонококкового процесу у дітей, вважаються сприятливі морфофункціональні фізіологічні умови для життєдіяльності інфекції в їх сечостатевих органах. Частіше хворіють діти від 5 до 12 років. Спостереження показують, що 90-95% дітей заражаються неполовим шляхом, що пов'язано з особливостями будови їхніх статевих органів, і тому дівчатка інфікуються значно частіше, ніж хлопчики.

Новонароджені інфікуються при народженні, контактуючи з інфікованими родовими шляхами матері, а також внутрішньоутробно. Спостерігаються випадки внутрішньолікарняного зараження в пологових відділеннях від обслуговуючого персоналу, що доглядає за новонародженим. Інфікування дітей в дитячих установах обумовлено спільним користуванням нічними горщиками, спільними предметами інтимного туалету, іграми з використанням статевих органів, мастурбації. Поширенню інфекції у дітей сприяє скупченість, яка зустрічається в інтернатах, дитячих будинках, дитячих садах, піонерських таборах, дитячих санаторіях та ін. Поява гонореї у дітей може бути наслідком порушення гігієнічних правил при контакті з дорослими хворими, а також користування предметами, забрудненими виділеннями, які містять гонококи.

Частота інфікації гонококками у дівчаток залежить від віку хронологічних коливань імунітету і гормонального стану. В період новонародженості захворювання гонореєю відзначається рідко в результаті наявності пасивного материнського імунітету і естрогенних гормонів матері. У віці 2-3 років пасивні захисні материнські антитіла виснажуються, рівень естрогенної насиченості знижується. У цей період змінюється стан слизової оболонки зовнішніх статевих органів і піхви. У клітинах циліндричного епітелію зменшується вміст глікогену, знижується активність діастази, вагінальне відокремлювання набуває лужну або нейтральну реакцію, зникають палички Дедерлейна, і активується патологічна мікробна флора. Тому у віці від 2-3 до 10-12 років діти схильні до частих захворювань багатьма інфекціями, а також гонореєю при позаполовому зараженні. У наступні роки у зв'язку з активацією функції ендокринних залоз відбувається наростання рівня глікогену в клітинах епітелію, рН набуває кислу реакцію, відновлюється популяція паличок Дедерлейна, які витісняють патогенну флору.

Клінічна картина гонореї у дітей. Ураження слизових оболонок настає відразу після контакту з гонококами, але суб'єктивні та об'єктивні симптоми захворювання з'являються після інкубаційного періоду (від 1-2 днів до 2-3 тижнів).

За перебігом розрізняють свіжу гонорею з тривалістю захворювання до 2 міс, хронічну гонорею - тривалістю більше 2 міс. і латентну. Свіжу гонорею поділяють на гостру, підгостру і торпідну. Свіжа гостра форма гонореї у дівчаток починається з почуття болю, печіння і свербіння в області промежини, підвищення температури тіла і дизуричних явищ. У процес втягуються малі статеві губи, слизова оболонка передодня піхви, сама піхва, уретра і нижній відділ прямої кишки. У вогнищах ураження спостерігається різка набряклість, гіперемія слизової оболонки і рясні слизисто-гнійні виділення. Місцями слизова оболонка зовнішніх статевих органів буває мацерована і ерозована. При недостатньому догляді шкіра прилеглих ділянок дратується гнійними виділеннями, мацерірується і запалюється. Активно протікаючий запальний процес може супроводжуватися збільшенням пахових лімфатичних вузлів, виникненням поліпозних розростань біля входу в піхві і зовнішнього отвору уретри. Процес нерідко поширюється на вагінальну частину шийки матки і слизову оболонку каналу шийки матки. Уретра втягується в процес дуже часто. Уражаються її передня і середня частини. Зовнішній отвір розширений, губки уретри набряклі, гіперемійовані. При натисканні на нижню стінку уретри виділяється гнійний вміст. Дизуричні явища різко виражені, аж до нетримання сечі. Нерідко в процес втягується слизова оболонка нижнього відділу прямої кишки, що проявляється набряклою гіперемією, слизисто-гнійними виділеннями, які виявляються під час дефекації.

Гостра гонорея у старших дівчаток може ускладнюватися запаленням вивідних проток великих залоз передодня, скеннітамі. В області вивідних проток чітко видно запалені червоні точки - maculae gonorrhoicae.

При підгострих, мляво протікаючих формах запальні зміни виражені менш інтенсивно. Відзначається незначна набрякла гіперемія слизових оболонок передодня піхви, уретри, малих і великих статевих губ з мізерними серозно-гнійними виділеннями. При вагіноскоії на стінках піхви виявляють чітко обмежені ділянки гіперемії та інфільтрації, в складках піхви - невелика кількість слизу. В області шийки матки виявляються ерозії на тлі невираженої набряклості і гіперемії. З каналу шийки матки зазвичай виділяється гній.

Хронічна гонорея у дівчаток виявляється в період загострення торпидно поточного і своєчасно не діагностованого захворювання. Іноді хронічну гонорею виявляють при диспансерному обстеженні або після того, як батьки помітили підозрілі плями на білизні дитини. У таких дівчаток відзначаються незначна набряклість і гіперемія слизової оболонки задньої спайки губ і складок дівочої пліви. При вагіноскопіі виявляється уражена остання 7 піхва, особливо в задній частині склепіння, де слизова оболонка гіперемована і має зернистий характер - гранульозний вагініт. Уретра уражається в 100% випадків, але симптоми запалення виражені слабо, дизуричні явища незначні або повністю відсутні. Хронічний гонорейний проктит виявляється практично у всіх хворих. Основними симптомами захворювання є легке почервоніння слизової оболонки сфінктера з наявністю ерозій або тріщин, а також сіточки розширених судин на шкірі промежини. У випорожненнях можна помітити домішки гною і слизу. При ректоскопії виявляють гіперемію, набряк, гнійні скупчення між складками. Скенніти, поразка парауретральних ходів і великих залоз передодня при хронічній гонореї спостерігається частіше, ніж при свіжій формі, але симптоматика буває стерта. Як правило, виявляється точкова гіперемія в області вивідних проток великих залоз передодня. Залучення до процесу верхніх відділів статевих органів відбувається рідше, особливо у віці функціонального спокою. У менструюючих дівчаток може розвинутися висхідна гонорея з ураженням придатків яєчників і тазової частини очеревини. Захворювання протікає гостро, з ознобом, високою температурою тіла, блювотою, різким болем у животі та іншими ознаками перитоніту. При висхідному гонококковому процесі у дівчаток може сформуватися «доброякісний гонококовий сепсис», при якому відзначається болючість матки та сечостатевої очеревини.

Гонорея у хлопчиків зустрічається набагато рідше, ніж у дівчаток. Хлопчики заражаються статевим шляхом, а дуже маленькі діти інфікуються під час побутових контактів. Гонорея у хлопчиків практично протікає так само, як і у дорослих чоловіків, але менш гостро і з меншими ускладненнями, так як передміхурова залоза і насінні бульбашки до періоду статевого дозрівання слабо розвинені, залозистий апарат сечівника недорозвинений.

Гонорея очей є частим проявом гонококової інфекції новонароджених (гонококовий кон'юнктивіт). Новонароджений інфікується при проходженні через родові шляхи, але можливо внутрішньоутробне зараження амніотичною рідиною. Випадки інфікування дитини обслуговуючим персоналом або передача інфекції від інфікованого новонародженого медичному персоналу і іншим дітям вельми рідкісні. Інкубаційний період варіює від 2 до 5 днів. При внутрішньоутробному інфікуванні захворювання може проявитися в перший день життя. Гонококовий кон'юнктивіт проявляється значним набряком обох повік, світлобоязню, рясним гнійним виділенням з очей. При відсутності своєчасно розпочатого лікування запалення поширюється з різко гіперемированним набряклим кон'юнктивітом в сполучну тканину кон'юнктивіту і в рогівку, де може привести до виразки з наступним рубцюванням і втратою зору. Лікування проводиться антибіотиками з одночасним закапуванням в очі 30% розчину сульфацил-натрію (альбуцид) кожні 2 ч. З профілактичною метою всім дітям після народження очі протирають стерильним ватним тампоном і в кожне око закапують свіжоприготований розчин 30% сульфацил-натрію. Через 2 год після переведення дитини в дитячу палату повторюють закапування в очі свіжого (одноденного приготування) 30% розчину сульфацил-натрію.

Діагноз. У діагностиці гонореї дані лабораторних досліджень мають вирішальне значення. Етіологічна діагностика проводиться з використанням бактеріоскопічних (дослідження виділень з обов'язковим фарбуванням метиленових синім і по Грамму) і бактеріологічних методів (посів виділень на спеціальні живильні середовища). Якщо в препаратах при бактеріоскопії виявлені типові гонококи, то культуральне обстеження не проводиться. Топічна діагностика проводиться для точного визначення локалізації запального процесу в уретрі за допомогою двухстаканної проби. Більш точна топічна діагностика здійснюється за допомогою уретроскопії, але цей метод обстеження хворого можна застосовувати тільки при хронічній гонореї, так як при гострому процесі дана процедура може сприяти поширенню інфекції в лежачі вище відділи сечостатевої системи.

Диференціальна діагностика гонорейного уретриту з уретритами іншої етіології (віруси, дріжджоподібні та інші гриби, різні коки, трихомонади, хламідії, мікоплазми та ін.). Внаслідок великої схожості клінічної картини практично можлива лише за результатами бактеріоскопічного і бактеріологічного досліджень.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: , ,