Клініко-серологічний контроль після закінчення лікування сифілісу. Зняття з обліку.
Loading

Клініко-серологічний контроль після закінчення лікування сифілісу. Зняття з обліку.

Клініко-серологічний контроль після закінчення лікування сифілісу.

Дорослі та діти, які отримали превентивне лікування після статевого або тісного побутового контакту з хворими ранніми стадіями сифілісу, підлягають клініко-серологічному контролю протягом 3 міс. після лікування. Клініко-серологічний контроль здійснюється один раз на 3 міс. Хворі первинним серонегативним сифілісом підлягають щоквартальному клініко-серологічному контролю протягом 3 міс.

Хворі первинним серопозитивним і вторинним свіжим сифілісом, а також особи, які отримали превентивне лікування у зв'язку з переливанням крові від хворого сифілісом, підлягають клініко-серологічному контролю протягом 1-2 років (залежно від швидкості негативації КСР), який проводиться систематично 1 раз в квартал.

Для хворих вторинним рецидивним, третинним, прихованим (раннім, пізнім, неуточненим), вісцеральним і нейросифілісом передбачений 3-річний термін диспансерного спостереження. Клініко-серологічний контроль проводять щокварталу протягом 2 років, а потім 1 раз на 6 міс протягом 3-го року.

Діти, які отримали профілактичне або специфічне лікування з приводу як раннього, так і пізнього вродженого сифілісу, підлягають клініко-серологічному контролю протягом 3 років. Протягом перших 2 років КСР досліджують 1 раз в 3 міс, надалі 1 раз на 6 міс. Діти, що не підлягали профілактичному лікуванню, також повинні проходити клініко-серологічний контроль протягом 1 року. Діти, які отримали лікування з приводу набутого сифілісу, підлягають клініко-серологічному контролю так само, як дорослі.

При виникненні клінічного або серологічного рецидиву хворих обстежує терапевт (з рентгенографією органів грудної клітини), невропатолог, окуліст, отоларинголог; рекомендується (за показаннями) провести спинномозкову пункцію. Лікування проводиться в обсязі, передбаченому для вторинного рецидивного сифілісу по будь-якій з методик з призначенням неспецифічних засобів. Серорезистентність після закінченого лікування з приводу ранніх стадій сифілісу встановлюється, коли протягом року після закінчення лікування КСР з трепонемними і кардіоліпіновими антигенами залишається стійко позитивною без тенденції до зниження титру реагінов. У цих випадках призначається додаткове лікування. Якщо через рік після повноцінного лікування негативація КСР не настала, але спостерігається зниження титру реагинів (щонайменше в 4 рази) або відбулося зниження ступеня позитивності РСК від різко позитивної до слабо позитивної, то ці випадки розглядають як сповільнену негативацію серологічних реакцій і продовжують спостереження ще 6 міс. Якщо протягом цього часу негативация КСР не настає, то проводять додаткове лікування.

При сповільненій негативації КСР і серорезистентності у дітей питання про тривалість клініко-серологічного контролю та необхідності проведення додаткового лікування вирішується індивідуально.

Додаткове лікування проводиться одним курсом пеніциліну у високих дозах в комплексі з імуномодуляторами. Бензилпенициллін застосовують внутрішньом'язово в дозі 1 млн ОД 6 разів на добу протягом 28 днів паралельно з призначенням неспецифічних засобів. Доцільно застосування 1-2 курсів вісмутових препаратів, якщо раніше вони не застосовувалися, за відсутності протипоказань. Додаткове лікування можна проводити біцілліном; курс - 10 ін'єкцій.

При непереносимості пеніциліну додаткове лікування здійснюється антибіотиками резерву. При відсутності ефекту від додаткового лікування повторно додаткове лікування не призначається. Термін клініко-серологічного контролю обчислюється від моменту закінчення основного лікування. При збереженні позитивних результатів КСР після повноцінного лікування пізніх форм сифілісу питання про серорезистентнність не ставиться і додаткове лікування не проводиться. РИФ і РІБТ досліджуються у хворих усіма формами сифілісу через 6 міс. після закінчення лікування і потім щорічно до зняття з обліку.

Зняття з обліку.

По закінченні клініко-серологічного спостереження хворі усіма формами сифілісу підлягають повному клінічному обстеженню (терапевт, невропатолог, окуліст, отоларинголог, рентгенолог). Оскільки результати такого обстеження можуть бути правильно оцінені тільки в зіставленні з даними первинного діагнозу та обстеження, стаціонар, направляючи хворого в шкірно-венерологічний диспансер, зобов'язаний включити до виписки з історії хвороби укладення відповідних фахівців.

Ликворологічне обстеження при знятті з обліку проводиться відносно пацієнтів, лікування яких було розпочато з приводу раннього і пізнього нейросифілісу, а також осіб, у яких в процесі клініко-серологічного контролю з'явилися які-небудь клінічні прояви специфічного ураження нервової системи. Подібне дослідження проводиться і щодо осіб з серологічною резистентністю, що зберігається до кінця терміну клініко-серологічного спостереження. При знятті з обліку дітей, які отримали лікування з приводу вродженого і набутого сифілісу, рекомендується проводити обстеження в стаціонарних умовах, що включає консультації педіатра, невропатолога, окуліста, отоларинголога, рентгенографію трубчастих кісток (при наявності в анамнезі кісткової патології), постановку РВ, РІФ і РІБТ.

В якості критеріїв вилікування необхідно враховувати наступні дані:

--якість проведеного лікування і його відповідність діючим інструкціям;
--дані клінічного (шкірні покриви, слизові оболонки, внутрішні органи, нервова система, органи чуття) і рентгенологічного обстеження;
--результати лабораторного (серологічного і при показаннях лікворологічного) обстеження.

Критерії вилікування враховуються також залежно від стадії та форми сифілісу.

--Особи, які отримали превентивне лікування, знімаються з обліку через 3 міс. диспансерного спостереження.
--Хворі, які отримали повноцінне лікування з приводу первинного серонегативного сифілісу, підлягають зняттю з обліку після диспансерного спостереження протягом 6 міс.
--Хворі, які отримали повноцінне лікування з приводу первинного серопозитивного і вторинного свіжого сифілісу, а також особи, які отримали превентивне лікування у зв'язку з переливанням крові від хворого сифілісом, знімаються з обліку після 1-2 років диспансерного спостереження.
--Хворі, які отримали повноцінне лікування з приводу вторинного рецидивного і прихованого (раннього, пізнього, неуточненного) сифілісу, підлягають зняттю з обліку після 3 років диспансерного спостереження. При стійкій, підтвердженій повторними дослідженнями з інтервалом не менше 6 міс. негативації РВ, РІФ, РІБТ хворі вторинним рецидивним і раннім прихованим сифілісом можуть бути зняті з обліку раніше ніж через 3 роки диспансерного спостереження.
--Хворі, які почали лікування в третинному періоді, знімаються з обліку після повноцінного лікування та 3 років подальшого клініко-серологічного диспансерного спостереження.
--Хворі вісцеральним сифілісом і нейросифілісом знімаються з обліку після повноцінного лікування і подальшого спостереження протягом 3 років. Особи з серорезістентністю знімаються з обліку після повноцінного лікування (основного) через 5 років.
--До роботи в дитячих установах, підприємствах громадського харчування хворі сифілісом можуть бути допущені після виписки зі стаціонару за умови акуратного подальшого лікування та клініко-серологічного спостереження в шкірно-венерологічному диспансері.
--Діти, які отримали лікування з приводу набутого сифілісу, допускаються в дитячі установи після виписки зі стаціонару за умови систематичного подальшого клінічного і серологічного диспансерного спостереження.

Можливість повного лікування хворих на сифіліс при використанні повноцінних сучасних методів лікування не викликає сумнівів, про що свідчать наступні дані:

--відсутність у переважної більшості хворих, які отримали повноцінне специфічне лікування, особливо в первинній та вторинній стадіях сифілісу, будь-яких проявів хвороби протягом усього подальшого життя;
--випадки повторного зараження (реінфекції);
--народження жінками, які лікувалися сучасними повноцінними специфічними методами (до настання вагітності або в першій половині її), здорового потомства;
--відсутність будь-яких ознак специфічного ураження внутрішніх органів і нервової системи при розтині осіб, які загинули від випадкових причин, а раніше повноцінно лікувалися з приводу сифілісу.

Тактика ведення хворих серорезистентним сифілісом визначається лікуючим лікарем. Терміни спостереження - не менше 3 років, після чого хворий знімається з обліку в установленому порядку.

Експерименти на заражених сифілісом тваринах (кроликах, мавпах) з пересадкою лімфатичних вузлів і внутрішніх органів і успішні результати реінфекції після застосування сучасних протисифілітичних препаратів доводять можливість стійкого клінічного одужання і повної санації організму від блідих трепонем.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: , ,