М'який шанкр (ulcus molle)
Loading

М'який шанкр (ulcus molle)

Збудником м'якого шанкра є стрептобацили Дюкрея-Унні-Петерсена, які в мазку гною розташовуються у вигляді ланцюжків або «зграй риб». Зараження виникає під час статевих зносин, коли стрептобацили потрапляють на пошкоджену шкіру і слизову оболонку статевих органів. Захворюваність м'яким шанкр в нашій країні практично ліквідована, проте поодинокі випадки можуть зустрічатися в портових містах.

Стрептобацили грамнегативні і добре забарвлюються основними барвниками (в центральній частині більш інтенсивно).

Довжина стрептобацил 1,5-2 мкм, товщина 0,4-0,5 мкм; вони мають закруглені кінці і перетяжку в середині.

Позаполове зараження м'яким шанкром спостерігається вкрай рідко. Відзначаються випадки бациллоносійства. Така жінка може заражати чоловіків. Хвороба імунітету не залишає.

Клініка. Через 2-3 дні на місці впровадження стрептобацилл з'являється яскраво-червона пляма, потім вузлик, гнойничок. Після розтину гнойничка утворюється ранка, яка досить швидко стає розміром з 10-15-копійчану монету і більше. При м'якому шанкрі зазвичай буває багато виразок, які знаходяться в різних стадіях розвитку. Вони характеризуються неправильною формою, підритими краями і м'якою консистенцією (звідси назва «м'який шанкр»). На відміну від твердого шанкра дно виразок нерівне і покрито рясним гнійним, виділенням. Різка болючість виразок також вельми характерна. Через 2-3 міс виразки заживають, залишаючи рубець. У хворих м'яким шанкром можуть бути ускладнення: фімоз, парафімоз, гангренізація або фагеденізм, описані в розділі ускладнень первинної сіфіломи. У 30-40% хворих до процесу залучаються пахові лімфатичні вузли, які запалюються, нагноюються, розкриваються і заживають рубцем.

Описана вище клінічна картина виразок м'якого шанкра і регіонарного лімфаденіту дозволяє легко проводити диференційну діагностику з сифілітичним шанкром і сифілітичним регіонарним склераденітом. У діагностиці велике значення мають результати дослідження на бліді трепонеми і стрептобацили, а також дані серологічного обстеження хворого. Однак при одночасному зараженні м'яким шанкром і сифілісом можливе утворення так званого змішаного шанкра (ulcus mixtum). У цих випадках клінічна діагностика значно ускладнюється, хоча виразки м'якого шанкра утворюються значно раніше, ніж первинна сифілома або множинні тверді шанкри. Позитивні серологічні реакції і висипання при вторинному сифілісі у таких хворих можуть з'являтися лише через 4-5 міс. У зв'язку з цим всі хворі після лікування м'якого шанкра повинні перебувати під клінічним і серологічним наглядом не менше 6 міс.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: , ,