Зростай здоровою, дитино!
Loading

Зростай здоровою, дитино!

Энцефалопатия - не болезнь
Фізична культура для багатьох людей нерідко зводиться до зневажливого «фіз-ра». Проте вона є невід'ємною складовою загальної культури суспільства і окремої людини поряд зі світоглядом, мовною культурою, традиціями та обрядами, культурою спілкування і повинна займати серед них належне місце, тому що саме фізична культура є гарантованою запорукою здоров'я нації. На жаль, у сучасному суспільстві такі ідеали тільки проголошуються, а в реальному житті ми бачимо дуже сумну картину.
Ми знаємо, що кожен має піклуватися про своє здоров'я, і піклуємось, але після того, як захворіємо, не шкодуючи грошей на ліки й лікарів. Така «стратегія» є визначальною не тільки для нас, вона поширюється і на наших дітей.
У кращому випадку дитина відвідує двічі на тиждень фізкультурні заняття, але цього замало для її нормального розвитку.
Безумовно, держава має піклуватися про здоровий розвиток нації, але першою ланкою,яка має перебрати насебе більшу частину роботи, є родина, адже саме з неї і завдяки їй дитина починає подорож у життя. І якими знаннями і навичками щодо здорового способу життя володіють батьки, такою і виросте їхня дитина.
Саме на розширення знань і вмінь батьків у сфері зміцнення власного здоров'я і здоров'я своєї дитини (навіть майбутньої) і орієнтовано цей розділ.

Період від народження до вступу до школи — найвідповідальніший етап розвитку організму і один з найважливіших у становленні людини як особистості.
Різні фахівці — лікарі, фізіологи, педагоги, психологи — серйозно стурбовані станом здоров'я підростаючого покоління. Наукові дослідження свідчать про те, що більшість сучасних дітей відчувають руховий дефіцит, тобто кількість рухів, які вони виконують упродовж дня, сезону, року, менша від їхньої вікової норми. Це негативно впливає на розвиток дитини — призводить до суттєвих функціональних порушень в організмі. Знижуються сила й працездатність кістякової мускулатури, що спричиняє порушення постави, скривлення хребта, плоскостопість, затримку вікового розвитку бистроти, спритності, координації рухів, гнучкості й сили.
З іншого боку, гіпокінезія (вимушене зменшення частоти довільних рухів унаслідок характеру діяльності, наприклад сидячої роботи), викликаючи розвиток обмінних порушень і надлишкове відкладення жиру, сприяє захворюванню дітей на ожиріння. У таких дітей частіше реєструються травми, у них у три-п'ять разів вище захворюваність на гострі респіраторні інфекції.
Можна висловлювати претензії на адресу дошкільних виховних закладів, в яких працюють дипломовані фахівці. Але всім батькам слід чесно визнати, що основи здоров'я закладаються у сім'ї.
Деякі батьки дуже багато часу приділяють фізичному вихованню немовлят, використовуючи масаж, гімнастику, загартовування. Проте їхніх зусиль вистачає лише на рік—півтора, потім у батьків зазвичай з'являються нові турботи щодо виховання дитини. Це неприпустима помилка, тому що саме у віці двох—трьох років у дитини формуються характер, смаки, уподобання та звички, гігієнічні навички, розвиваються мовлення та рухи, закладається підґрунтя морального й естетичного виховання. Утрата інтересу до фізичного виховання виправдовується тим, що дитина і так багато рухається самостійно.
Навіть у разі достатньої активності рухи в дітей зазвичай одноманітні, працює лише частина м'язового апарату, що не забезпечує достатнього фізіологічного ефекту. До того ж у цьому віці неправильно виконаний рух удитини міцно й надовго закріплюється та може спричинити нерівномірний розвиток м'язів, порушення постави, скривлення хребта. Навіть якщо дитина відвідує дошкільний заклад, де з нею систематично займаються фізичними вправами, цього ще недостатньо, вправи обов'язково мають доповнюватися заняттями вдома.
Слід пам'ятати про те, що однією з важливих умов успішності фізичного виховання є спільність занять батьків і дітей. Займаючись з малюком, дорослий і сам виконує вправи, при цьому дитина відіграє роль своєрідного «спортивного знаряддя», та й сам малюк використовує дорослого як «пристосування» для лазіння, висів, переворотів, перестрибувань тощо.
У цьому розділі наведено велику кількість корисної інформації — порад, методичних прийомів і взагалі різних підходів до оздоровлення, проте не варто бездумно використовувати їх. Важливим є не метод сам по собі, а зустріч методу з конкретною, ні на кого не схожою дитиною. Велику роль у цьому відіграє стан дорослого, але найважливішим є стан дитини. Ваш малюк має відчувати атмосферу комфорту, особливо якщо це така імпульсивна істота, як дитина віком три-чотири роки. Не треба на неї тиснути, коли їй важко. Відкладіть на певний час навчання, нехай дитина «дозріє» (у тому числі й фізіологічно). А можливо, що ймовірніше, ви самі не «дозріли» як учитель?
Технологічний підхід за будь-яким загальним методом є обов'язковим під час навчання групи дітей, наприклад у дитячому садку. А ваша дитина, безумовно, заслуговує на те, щоб з вашого боку до неї застосовувався підхід індивідуальний!
Надати допомогу в цій важливій справі покликаний наш розділ сайту, який відповість набагато запитань, порадить, як з раннього віку навчити дитину оздоровлення без лікарських засобів завдяки оптимальному режиму дня, раціональному харчуванню, ефективному використанню оздоровчих сил природи і фізичних вправ.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: