Рухи
Loading

Рухи

Фахівці рекомендують виробляти в маляти рухи в такій послідовності:


  • 1) утримання голови;
  • 2) здатність брати й утримувати предмет;
  • 3) повертання зі спини на живіт і назад;
  • 4) повзання, сидіння, вставання, ходіння, біг.

У разі використання саме такої послідовності дитина має самостійно піти у 6-8 місяців.



У віці одного місяця дитина починає фіксувати погляд на предметі, коли відчуває голод — плаче, смокче пальці. Відчувши близькість материнських грудей, малюк пожвавлюється — повертає голову, відкриває рота, робить смоктальні й ковтальні рухи.



Декілька секунд може утримувати голову у вертикальному положенні, а лежачи на животі, прагне підняти її.



Коли дорослий торкається ступень дитини в положенні лежачи на жи­воті, вона відштовхується ногами і намагається повзти. Якщоїї підтримувати під пахви, вона спирається ногами. Під час сповивання — розмахує руками і ногами, повертає голову, усміхається.



Двохмісячна дитина зазвичай добре піднімає голову й утримує її у вер­тикальному положенні 1-2 хвилини, лежачи на животі, підводить голову і груди та деякий час утримує їх у цьому положенні.
Малюк вже добре стежить за предметами, що рухаються, повертає голову, реагуючи на голос, яскраві предмети або достатньо гучний звук, і припиняє смоктати. Предмети охоплює всією долонею і міцно їх утри­мує.



У віці трьох місяців дитина вільно утримує голову у вертикальному положенні упродовж 5-6 хвилин, добре уловлює напрям звуку, повертаєть­ся в його бік і активно стежить за предметом, що рухається.
Лежачи на животі, підводиться і спирається на передпліччя і лікті, перевертається зі спини на бік. Рухи рук стають вільнішими і більш свідо­мими.

Цікава інформація


  • У тілі новонародженої дитини близько 300 кісток (у дорослому віці їх залишається всього 206); ребер 24, хребців 33-34, великих суглобів 12, а разом із дрібними їх 210; сухожиль 16; жил 900, отворів 9. Діти народжуються без колінних чашечок. Вони форму­ються у віці 2—6 років.

Кінець третього — початок четвертого місяця життя є критичним періодом, який триває 1—2 тижні.



Критерієм настання цього періоду слугує момент, коли дитина впер­ше простягнула руку до брязкальця. Трохи раніше навчилася впізнавати обличчя матері й посміхатися їй. Якщо до цього середовище було для неї неструктурованим, то тепер воно «розпадається» на окремі об'єкти, які дитина починає розрізняти. Імовірно, це є серйозним навантаженням для незрілого мозку. Характерно, що в цей період підвищується чутливість дитини до несприятливих впливів.



Починаючи з четвертого місяця провідним чинником стає структура зовнішнього середовища. Чим вона багатша й різноманітніша, чим більше значущих для дитини подій її наповнюють, тим повноцінніше відбувається розвиток маленької людини. У збідненому середовищі розвиток уповільнюється, а в зовсім одноманітному — припиняється. Отримуючи достатню кількість їжі, дитина здатна вижити, проте для того щоб стати повноцінною особистістю, цього замало.



Отже, гальмування розвитку відбувається у двох випадках: коли дитина живе в дуже бідному середовищі, або якщо на попередніх етапах вона не дозріла для взаємодії із зовнішнім середовищем. Останнє може бути спри­чинене дефектами аналізаторів, порушенням психічного розвитку тощо.



Чотиримісячний малюк вільно перевертається зі спини на живіт; лежа­чи на животі, підводиться і стежить за предметом, що рухається. Може сидіти, якщо дорослий його підтримує. Грає з іграшками, які висять над ліжечком, бере їх у руки, обмацує, тягне до рота. Підводячись, спирається тільки на долоні.


У віці п'яти місяців рухи дитини стають упевненішими, вона міцно тримає іграшки і може довго утримувати їх у руках. За наявності підтримки або опори сідає, але утримувати прямо спину ще не може. Якщо малюка підтримувати під пахви, він стоїть на ніжках рівно.



У шестимісячному віці дитина самостійно сідає і сидить рівно без під­тримки. Перевертається з живота на спину, якщо малюка підтримують за руки або за груди, він підводиться і робить спроби переступати ногами. Намагається повзати рачки. Вільно грає з іграшками — перекладає їх з од­нієї руки в іншу, розмахує ними, піднімає брязкальце, яке впало.



У віці семи місяців дитина вільно повзає, стає на карачки, самостійно і впевнено сидить, за наявності опори підводиться на коліна. Підтримува­на під пахви, добре переступає ногами.



У віці восьми місяців малюк вільно повзає, чіпляючись за ліжечко, самостійно підводиться і сідає. Намагається плескати в долоні, повторює вивчені рухи. Пробує ходити, якщо його підтримують за руки. Шукає поглядом потрібний предмет і виявляє настирне прагнення дістати його. Довго грає з іграшками, розглядає їх, постукує одну об одну тощо.



Дев'ятимісячна дитина може виконувати досить складні рухи — пере­бирає кубики, збирає дрібні предмети, виконує прості прохання. Шукає предмети, що знаходяться в різних місцях. Намагається стояти та ходити без опори, тримаючись за руку або предмети. Сідає з вертикального поло­ження.



Наступний критичний період припадає на десять-чотирнадцять міся­ців і може тривати 2-3 тижні. За цей час кардинально змінюються два чинники: рідка їжа заміняється на змішану; дитина починає ходити, тобто активно переміщуватися в середовищі.



Ці чинники стають провідними, і у разі порушення взаємодії з ними розвиток дитини гальмуватиметься.



Збереження молочного вигодовування та харчування винятково рідкою їжею негативно позначаються на розвитку й стані здоров'я, причому чисто молочне годування — без використання хліба, каш, м'яса, овочів — рано чи пізно може призвести до негативних наслідків.



Ходіння та самостійне пересування забезпечують значне розширення меж середовища, з яким дитина може взаємодіяти особисто й активно. Гальмує розвиток обмеження в русі, а повна його відсутність унеможлив­лює саме існування людини. Життя малюка може підтримуватися лише в штучних умовах, коли його хтось обслуговує.



Неможливість самостійного пересування не загальмує розумовий роз­виток дитини тільки в тому випадку, якщо оточуючі зможуть створити для неї збагачене середовище, яке постійно змінюватиметься, і організують виховання таким чином, щоб особиста воля дитини відігравала провідну роль у взаємодії із середовищем.



У віці десяти місяців дитина самотужки підводиться і стоїть без опо­ри. Може ходити, тримаючись лише за одну руку, за стілець або коляску. Малюк бере дрібні предмети двома пальцями і не віддає вподобану іграш­ку. Добре наслідує рухи дорослих.



Одинадцяти—дванадцятимісячна дитина добре орієнтується в просто­рі — підводиться, сідає, нагинається, ходить, тримаючись за руку доросло­го, наприкінці першого року робить перші кроки без підтримки. Розуміє мову дорослих, зокрема заборони, і виконує багато вимог.



На другому році життя діти зазвичай можуть самостійно ходити, у півтора року — невміло бігати, підійматися сходами, роблячи окремі кроки і тримаючись однією рукою за поручні.



У двадцять місяців дитина не тільки підіймається, але й спускається сходами, до віку двох років вона здатна добре бігати. На другому році дитина оволодіває ходьбою, лазінням, діями з предметами. Розвиток рухів відбувається у формі наслідування дій інших людей. У цей період у дітей ще недостатньо розвинені м'язи-розгиначі, тому діти не можуть виконува­ти виси і вправи з великою амплітудою. Вони швидко стомлюються, тому треба чергувати невелике навантаження із заспокійливими рухами. Нові рухові вміння виробляються легко, але не відрізняються міцністю.



Останній критичний період дошкільного дитинства припадає при­близно на трирічний вік, його тривалість становить І-З тижні. Критеріями переходу дитини до нового етапу розвитку є здатність грати з однолітками й усвідомлення поняття «Я». Починаючи із цього моменту, малюк розділяє себе й середовище, дивиться на середовище як на об'єкт докладання влас­них зусиль. До складу середовища він включає й інших людей.



Зупинка або гальмування розвитку відбувається удвох випадках; якщо дитина до трьох років не дозріла для взаємодії з іншими людьми (таке буває у разі розумової відсталості дитини, неправильної організації середовища, наявних дефектів виховання, зокрема на попередніх етапах) або не має змоги вступати в контакт з дітьми й проявляти власну активність і волю під час взаємодії з ними.

У ранньому дитинстві (до чотирьох років) відбувається розширення запасу рухів і набувається вміння керувати ними.



На п'ятому році дії стають більш економними і енергійними. Виникає зацікавленість у кращому виконанні завдань, усвідомлюються вимоги щодо точності та красоти дій. Збільшується кількість вправ з різними предметами.



Під час вправ слід приділяти велику увагу диханню (крізь ніс), урізно­манітнювати вихідні положення, ускладнювати структуру рухів.



У шість років у дитини інтенсивно зростає сила і координація рухів. Сформовані раніше вміння переходять у навички.



Дитина здатна змінювати характер дій, проявляти виразність, помічати помилки товаришів. Вона виконує дії, які вимагають пристосування до умов, що раптово змінюються, здатна узгоджувати декілька дій, тобто створюються умови для навчання техніки фізичних вправ.



Таким чином в онтогенезі людини виявляється властива всьому живо­му на Землі діалектична єдність консерватизму спадковості, яка забезпечує сталість видової організації, і мінливості під впливом конкретних умов існування.



Якщо в генотипі індивідуума запрограмовані певні принципи мож­ливого відхилення в темпах вікового розвитку і розмірах тіла, то фенотип формується під впливом навколишнього середовища, яке визначає рівень
здійснення генетичного потенціалу зростання і розвитку.

Цікава інформація




  • Внутрішні органи мають різну температуру, найгарячіший з них — печінка, її температура сягає 38-40°С. Найнижчу температуру, неоднакову на різних ділянках тіла, мають шкірні покриви — температура шкіри пальців рук — 28,5°С, пальців ніг — 24,4°С.
  • Лейкоцити в організмі людини живуть 2-4 дні, а еритро­цити — 3—4 місяці. Розмір серця людини приблизно дорівнює величині її кулака. Вага серця дорослої людини становить 220—260 г. Людська ДНК містить близько 80 000 генів.
  • Чоловіки вважаються карликами, якщо їхній зріст нижче 130 см, жінки — нижче 120 см.
  • У перші кілька днів після народження (близько тижня) дитина ще не дуже добре чує. Слуховий нерв розвивається повністю упродовж усього першого року життя. Відповідно й слух у маляти розвивається поступово.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: