ПРАВИЛЬНА ПОСТАВА
Loading

ПРАВИЛЬНА ПОСТАВА

правильна поставаЛюди кажуть: «Недоліки виховання виявляються під час дорослого життя». До цього можна додати: «І відбиваються на нашому здоров'ї».

Тож поговоримо про один з важливих чинників, що характеризують і зовнішній вигляд людини, і, відповідно, стан її здоров'я.

Формування правильної постави є одним з найважливіших завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку. Формування постави в лю­дини триває упродовж усього періоду зростання. Уже до кінця першого року життя в дитини утворюються чотири природні (фізіологічні) вигини хребта: шийний і поперековий — опуклістю вперед, грудний і крижово-куприковий — опуклістю назад.

Крижово-куприковий кіфоз формується першим, це відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку. Коли дитина навчиться піднімати й утримувати голівку, з'явиться шийний вигин (лордоз) хребта. Грудний кіфоз формується під час сидіння дитини, а поперековий лордоз — коли вона починає повзати, ставати на ноги й ходити. Чіткі, природні вигини хребта утворюються до 6-7 років.

Дитина, яка має правильну поставу, виглядає підтягнутою, голову й тулуб тримає прямо, плечі трохи відведені назад, розгорнуті, але не підняті, живіт підібраний, ноги в колінних і тазостегнових суглобах ви­прямлені, розставлені на ширину плечей, забезпечуючи однакове наванта­ження на обидві ноги. Руки спокійно опущені уздовж тіла.

Така постава забезпечує нормальне функціонування всього організму і його окремих систем.

У разі неправильної постави спина сутула, плечі зведені вперед, живіт випнутий, голова опущена. При цьому особливо страждають органи дихання: здавлюються верхівки легенів, зменшується їх вентиляція.

Більш виражене порушення постави - бічне скривлення хребта (сколіоз) при якому спостерігається зміна нормальних хребетних вигинів, симетрія плечового пояса, перекіс таза, укорочення одноієї ноги и подовження другої.

Деформація кістяка позначається на діяльності серця, легенів, спинно­го мозку, внутрішніх органів. Дефекти постави можуть негативно впливати на стан нервової системи. Малюки стають замкнутими, дратівливими, примхливими, неспокійними, почуваються неспритними, соромляться брати участь в іграх однолітків. Доросліші діти скаржаться на болі в хребті, які виникають зазвичай після фізичних навантажень або статичних поз, на почуття оніміння в міжлопаточній області.

Треба відзначити, що недоліки постави в дошкільників ще не стійкі. Дитина може прийняти правильну позу, якщо їй нагадати про це, але її м'язи, особливо спини й живота, виявляються не в змозі довго утримувати хребет у вертикальному положенні, вони швидко стомлюють­ся. Тому у формуванні правильної постави важливу роль відіграє достатня сила м'язів, а також рівномірний гармонійний їх розвиток.

Велике значення має раціональна поза, що забезпечує стійку і тривалу працездатність.

Варто бути уважним до поз дітей у всіх видах їхньої життєдіяль­ності, виховувати стійку звичку до правильного положення тіла як в організованих заняттях, так і в самостійних іграх.

Поза за столом під час малювання, розглядання ілюстрацій, під час занять настільно-друкованими іграми повинна бути зручною: лікті обох рук на столі, передпліччя симетрично й вільно (по верхній третині, трохи нижче ліктьових суглобів) лежать на поверхні стола. Плечі перебувають на одному рівні, голова ледве нахилена уперед. Відстань від очей до столу дорівнює ЗО см.

Сидіти дитина повинна з однаковим навантаженням на обидві сідниці, не перекошуючись в один бік. Стопи стоять на підлозі (або на підставці, якщо стілець зависокий для дитини), гомілковостопний, колінний і тазостегновий суглоби утворюють прямий кут.
Неприпустимо, щоб діти сиділи, схрестивши ноги або зачепивши їх за ніжки стільця.

Час від часу дозволяються відхилення від зазначеної пози. Це потрібно для відпочинку, деякого розслаблення певних груп м'язів, які беруть участь у підтримці правильного положення. Але відхилення не повинні бути тривалими, щоб вони не перетворилися на стійку звичку й не призвели до небажаних деформацій.

Слід приділяти увагу позі під час сну дошкільника. Найкраще, якщо дитина спить на спині, на невеликій подушці. Сон на боці, особливо «калачиком», зміщує лопатки, здавлює верхні ребра в грудній порожнині, викривляє хребет.

Стояти треба з рівномірним розподілом ваги тіла на обидві ноги. У природному положенні ноги трохи розставлені, так зручніше утримувати рівновагу. Звичка стояти з опорою на одну ногу викликає косе положення тіла, неправильний вигин хребта.

Досить складним є збереження правильної постави під час рухів. М'язи повинні діяти, напружуючись і розслаблюючись, і цим підтримувати рівновагу тіла. Особливо велику участь у цих руках беруть м'язи плечового поясу, спини, шиї, тазу, стегон.

Під час ходьби плечі слід тримати на одному рівні, грудну клітку роз­правити, лопатки трохи (без напруження) відвести назад, живіт підтягти, дивитися прямо вперед на 3—4 кроки, не опускаючи голови.

Оскільки на формування постави впливають умови навколишнього середовища, батьки мають не тільки контролювати пози дітей під час сидіння,стояння,ходьби.

Важливе значення мають також:

• своєчасне правильне харчування;
• свіже повітря;
•підбір меблів відповідно до довжини тіла;
•оптимальна освітленість;
• звичка правильно переносити важкі предмети;
• звичка правильно сидіти за столом;
•уміння розслаблювати м'язи тіла.

Головним засобом попередження порушень постави в дитячому віці є, безумовно, фізичні вправи. Особливу увагу слід приділяти вправам, під час виконання яких активно працюють м'язи-розгиначі спини, м'язи живота й плечового поясу, на витягування хребта, відведення плечей назад, тобто переважно таким вправам, що виконуються з вихідного положення лежачи й сидячи. Вправи для дошкільників повинні мати ігровий характер. Це стимулює в малят бажання їх виконати, сприяє розвитку самостійності, координованості, ритмічності рухів.

Скористайтесь запропонованими вправами і відчуйте радість разом з малюком під час їх виконання.

Які ми великі
В. П.: стати прямо, ноги злегка розставити, руки внизу. Підняти руки вперед-вгору, потягнутися, подивитися на них, опустити (повторити 5-6 разів).

Покотимося, як колобок
В. П.: лягти на живіт, руки витягнути вперед. Повернутися три рази вправо, потім три рази вліво, відпочити (повторити ще 2 рази).

Довгі й короткі ніжки
В. П.: сісти на підлогу, упор руками позаду, ноги витягнути. Зігнути ноги в колінах і випрямити (повторити 5-6 разів).

Юшечка спить
В. П.: лягти на спину, ноги витягнути, руки уздовж тулуба. Повернути­ся на бік, зігнути ноги в колінах, підтягти їх до живота, руки зігнути, скла­сти долоні разом і покласти їх під голову. Повернутися у вихідне положен­ня. Те саме виконати в інший бік (повторити 4 рази).

Під час проведення цих нескладних вправ необхідно стежити за тим, щоб дитина не затримувала подих, тримала голову прямо, плечі розправила, живіт підтягла. Положення з високо піднятою головою збільшує загальний тонус м'язів, поліпшує кровопостачання головного мозку. Темп виконання вправ не швидкий. Дорослий повинен зважати на індивіду­альні можливості дитини. Ті ж самі вправи під час розучування та перших повторень варто проробляти повільніше, а далі — швидше. Регулюючи темп виконання рухів, можна забезпечувати різне навантаження на по­трібні групи м'язів.

Спеціальні вправи для формування правильної постави повинні вхо­дити в ранкову гімнастику дітей уже з чотирьох років. Із цього ж віку необхідно формувати навички правильної постави: під час сидіння на стільці й за столом.

Звичка утримувати нормальну поставу здобувається з допомогою багаторазового повторення правильного положення тіла лежачи, сидячи, стоячи.

Із цією метою рекомендується включати в комплекс ранкової гімнас­тики й самостійних занять вправи, які наведено далі.

Вправи біля дзеркала. Дитина, стоячи перед дзеркалом, кілька разів порушує поставу й знову за допомоги дорослого її відновлює, розвиваючи й тренуючи м'язові відчуття.

Вправи у вертикальній площини (стіна без плінтуса, двері, фанерний або дерев'яний щит). Дитина стає до площини, торкаючись до неї п'ятами, ікрами, сідницями, лопатками й потилицею. Виконуються різні динамічні вправи: відведення рук, ніг у сторони, піднімання на носки, присідання. Діти виконують кілька статичних вправ: напружен­ня м'язів — від 3 до 6 секунд, розслаблення — від 6 до 12 секунд.

Вправи із предметами на голові (кубики, подушечки, наповнені пі­ском або дрібною галькою), встановленими на тімені, ближче до чола, сприяють вихованню рефлексу правильного тримання голови й уміння напружувати й розслаблювати окремі групи м'язів. До цих вправ нале­жать: ходьба, під час якої руки зводяться перед грудьми й розводяться в сторони; ходьба на носках, напівзігнутих ногах; ходьба на колінах; повзання рачки; присідання, не упустивши при цьому покладений на голову предмет.

Вправи на координацію рухів. Тут досить корисні вправи з рівноваги й балансування: стійка на одній нозі, ходьба по колоді, опорі із предме­том на голові й повороти. Ці вправи сприяють розвитку відчуття правильної пози тіла, розвива­ють статичну витривалість м'язів шиї та спини, виховують свідоме став­лення до своєї постави.

Не слід забувати про профілактику плоскостопості, тому що сплощен­ня стопи порушує опорну функцію ніг, що супроводжується зміною кістяка і кісток таза й хребта. Вправи для профілактики плоскостопості проводяться на початку й наприкінці комплексу оздоровчої гімнастики.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: