Плавати раніше, ніж ходити
Loading

Плавати раніше, ніж ходити

03.02.14

Послідовники цього підходу стверджують, що водне середовище корисне тим, що забезпечує дитині можливість активно рухатись з перших моментів життя, тому що в умовах гідроневагомості дитина не витрачає свій ще невеликий резерв сил на боротьбу із силами гравітації, а спрямовує його на розвиток організму.


Таким чином, адаптація до іншого середовища перебування проходить спокійніше, без стресів, що є сприятливим для психіки. Крім того, під час занурення у воду в дитини полегшується процес дихання. Коли легені починають виконувати нову для них функцію, а м'язи діафрагми не розви­нені, перші вдихи дістаються дитині нелегко і з болем. Тому діти зазвичай кричать під час перших вдихів. У водному середовищі дитина не кричить, а іноді навіть посміхається, що свідчить про те, що їй приємно. Описувані прийоми роботи жодною мірою не є інструкцією, яка не припускає від­хилень. Навпаки, це лише програма для творчої діяльності батьків, адже ніхто краще за них не зможе відчувати й розуміти свою дитину.


Разом з цим, не слід починати роботу без попередньої консультації досвідченого методиста.


Процедури виконуються в такий спосіб:


  • 1) сильним струменем холодну воду ллють із ковша або іншого зручного посуду на голівку дитини. При цьому в дитини спрацьовує механізм
  • рефлекторної затримки подиху, від народження закладений у генній пам'яті. Або з допомогою надувних гумових іграшок привчайте дитину не боятися оббризкати обличчя, а пізніше — повернутися у ванночці, сісти або підвестись;
  • 2) потім сильним струменем обливають спинку дитини й животик;
  • 3) після цього бризкають злегка холодною водою на ніс дитини — знову включається механізм затримки подиху. Це приводить до вироблення додаткової кількості вуглекислоти в крові, що активізує роботу дихаль­ного центра. Після цієї процедури механізм затримки подиху дитини починає працювати в правильному режимі, ритм дихання стає рідкішим, організм вчиться повніше використовувати кисень крові. Поряд із проведенням такого загартовування можна починати навчати дитину плавання. На нашу думку, це більше стосується загартовуван­ня, ніж навчання рухових дій, через одну важливу обставину — головне завдання полягає не в тому, щоб оволодіти технікою спортивних способів плавання і досягати високих результатів, а у тому, щоб забезпечити дитину потужним засобом оздоровлення і радістю пізнання нового середовища та своїх можливостей у ньому.

Температура води на початку навчання 36-37°С. Перебування дитини у воді збільшується поступово з 10 до 15-20 хвилин за умови зниження температури води до 34°С. Треба заздалегідь підготувати й спеціальне спорядження: «чепчик русалки» — до легкої шапочки пришити шматки пінопласту. Для підтримування дитини на поверхні води в положенні на спині використовується «пояс Нептуна» — надувна гумова подушка з поя­сом (для плавання на грудях).


Одним із важливих моментів буде навчання затримування подиху під водою, яке добре починати, коли дитина ще перебуває в утробі матері. Тому вагітній жінці рекомендується більше плавати й пірнати. Це корисно як ій самій, тому що знімає больові відчуття під час переймів, так і плоду, тому що в нього зміцнюються механізми звуження судин і затримки подиху.


Починати слід із такої вправи, як проведення дитини уздовж ванни із зануренням у воду. Існують два типи проведення: без розвороту голови і з розворотом голови й тулуба, як у способі «кроль». Якщо ви маєте незначний досвід роботи з дітьми, починайте із проведення без розвороту голови. При цьому над водою дитині дозволяється зробити тільки вдих. Після вдиху дитину відразу ж опускають у воду, не даючи закричати. Ця вправа тренує навичку затримки дихання.


Коли дитина освоїлася у воді й почала ритмічно затримувати подих, можна переходити до проведення з розворотом голови й тулуба. При цьо­му кут повороту голови повинен наближатись до 270° щодо лінії тулуба. Вироблення цього руху у воді є дуже важливим, тому що голова немовляти становить 1/5 усієї ваги тіла, і в прямому положенні, намагаючись зробити вдих, дитина буде тонути, захлинаючись. У положенні ж із розворотом цього не відбуватиметься, тому що все тіло, за винятком рота, перебуває у воді. Крім того, ця вправа розвиває гнучкість хребта, що досить корисно для здоров'я.


Друга вправа — пірнання. Сигналом до затримування подиху під час пірнання для дитини може бути як слово «поринаємо», так і легке підкидання її над водою (приблизно на 3 см над рівнем води). Під час затриму­вання подиху в дитини швидше формуються структури головного мозку, тому в 3-4 місяці такі діти починають ходити, а у 8 — говорити. У них рано виявляються здатності до високої емоційної чутливості, відсутній інстинкт агресивності. Усе це не є форсуванням розвитку, це можливість нормально реалізувати закладені від народження рефлекси людського організму, які, на жаль, швидко згасають за відсутності підтримки й тренування.


Третя вправа — проведення під душем з подальшим пірнанням. Душ треба закріпити на рівні 10 см над рівнем води, тому що напір і темпера­тура води в душі можуть змінюватися і за цим необхідно стежити. Можна здійснити це, регулюючи температуру води рукою. При цьому дитина вчиться затримувати подих за сигналом: вода в носоглотці.


На початку занять це викликає у дитини неприємне відчуття, але коли вона навчиться затримувати подих із потраплянням води в носоглотку, неприємні відчуття зникнуть. Важливо, щоб батьки знали й розуміли цю особливість і не припиняли тренувань.


Коли дитина вчиться затримувати подих під душем, можна поєднувати це з подальшим пірнанням у воду. Відпрацьовування навичок пірнан­ня також варто поєднувати з їжею. При цьому дитина не буде переїдати й навчиться кожний ковток їжі «заробляти» своєю працею.


Четверта вправа — пірнання за їжею на дно ванни. Під час відпрацьо­вування цієї вправи пляшку (ємність) з їжею варто помістити на дно ван­ни (де зазвичай розташовано отвір для стоку води). Можна стимулювати пірнання на дно, помістивши туди яскраві іграшки або інші цікаві дитині предмети. Батьки повинні продумати, як створити дитині у ванні інфор­маційно-наповнене середовище, тому що, крім оздоровчих цілей, важливі й інші завдання, у тому числі — розширення кругозору дитини.


Спочатку дорослий обличчям до себе тримає дитину під пахви й за грудну клітку. Занурити кілька разів у воду до підборіддя, поклавши малю­ка на спину, ліву долоню підвести під потилицю маляти, правою обхопити область таза. Погойдувати, переводячи дитину з горизонтального поло­ження у напіввертикальне й назад. Рух повільний, потім швидше (2-3 хви­лини) і відпочинок дитини у вертикальному положенні (ліва рука дорослого обхоплює груди маляти, права рука підтримує потилицю); обидві долоні підведені під спину малюка, великі пальці обхоплюють зверху його плечі. Бічні погойдування дитини вправо-вліво (знову відпочинок у вертикаль­ному положенні); плавання (на руках дорослого) від одного кінця ванни до іншого й назад у положенні на спині.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: