ТРАДИЦІЙНЕ ЗАГАРТОВУВАННЯ ПОВІТРЯМ
Loading

ТРАДИЦІЙНЕ ЗАГАРТОВУВАННЯ ПОВІТРЯМ

18.01.14

загартовування дитини

Вентиляція приміщення може бути пасивною, коли відчинено кватирки й фрамуги, і активною, коли до цього додають увімкнений вентилятор, який розташовують біля відчиненого вікна таким чином, щоб він засмок­тував повітря з вулиці й нагнітав його в кімнату. Це дозволяє істотно прискорити провітрювання, особливо якщо кімната має довгасту форму, а кватирка або вікно невеликі за розмірами.

Ванни повітряні — найпростіша процедура, що використовується для оздоровлення навіть немовлят. Діти приймають повітряні ванни під час підготовки до сну й після пробудження: для цього дитина має просто спокійно полежати в ліжку без ковдри в одній майці або без неї.

Ванни повітряні в русі
— наприклад, під час проведення ранкової гігієнічної гімнастики, а також під час рухливих ігор на вулиці.


Ванни повітряні контрастні — процедура, яку проводять холодної пори року. Для цього використовують дві суміжні кімнати, в одній з яких вікна відчинено (холодне повітря), а в іншій — зачинено (тепле повітря). У теп­лому приміщенні діти роздягаються до трусиків, і їм пропонується рухлива гра, під час якої вони повинні перебігати з однієї кімнати до іншої. Три­валість гри залежить від різниці температур у кімнатах.


Денний сон на свіжому повітрі зазвичай організується в літню пору на дачі, але можливий також і на балконі пізньої весни та ранньої осені.


Прогулянки повинні бути щоденними у будь-яку пору року. Діти мають біологічну потребу в русі, яка не задовольняється лише організованими фізкультурними заняттями. Одяг має бути зручним, не сковувати рухів дитини й не приводити до її перегрівання.


Пульсуючий мікроклімат — спеціальний режим загартовування, який забезпечується мікрокліматичним обладнанням (наприклад кондиціоне­ром, що працює поперемінно на охолодження та нагрівання повітря, кожний цикл становить 3-4 хвилини, загальна кількість циклів — від 2 до 5). Це сильнодіючий засіб, особливо у разі великої різниці температур і високої потужності вентилятора.


Примітка. Не рекомендується починати загартовування з використан­ня цього засобу.


Як вам уже відомо, найпростішими та найпоширенішими з-поміж наведених процедур є повітряні ванни. Саме з них починають загартову­вання немовляти. Але яким чином це відбувається і що робити далі?


Тож варто прокоментувати наведені засоби загартовування. Перш за все слід нагадати батькам, що температура повітря в кімнаті для новона­родженої дитини повинна становити 23°С, у віці від 1 до 3 місяців — 21 °С, від 3 місяців до 1 року — 20°С, від 1 року — 18°С.
Безпосередньо повітряні ванни починають проводити ще у пологовому будинку, коли під час зміни пелюшок дитина залишається на короткий час без одягу. Сприятливим моментом є не тільки температурний вплив на організм, але й дифузія кисню через шкіру у кров, адже проникність шкіри у ранньому віці дуже висока.


Немовлятам властиві високі енерговитрати й споживання кисню (більше ніж у дорослих у 2,5 раза). Тому взимку необхідно провітрювати приміщення 4-5 разів на день по 10-15 хвилин, а влітку майже постійно тримати відчиненими кватирки.


Провітрювання з допомогою фрамуги проводять у присут­ності дитини; температура повітря знижується на 1—2°С, що є чин­ником загартовування. Під час наскрізного провітрювання повітрооб­мін відбувається значно швидше, ніж через кватирку, але його бажа­но проводити за відсутності дитини в кімнаті. Можливе використання
побутових кондиціонерів, які автоматично регулюють температуру й вологість повітря.


У літню пору немовлят можна виносити на прогулянку практично одразу після народження, спочатку на 20-40 хвилин, швидко збільшуючи час до 6—8 годин на день. Узимку дітей вперше виносять на вулицю у віці 2-3 тижнів за температури повітря не нижче за -5°С на 15-20 хвилин і поступово збільшують тривалість перебування на повітрі до 1,5-2 годин двічі на день.


За відсутності вітру з дитиною віком від 1 до 3 місяців можна гуляти за температури -10°С, старше 3 місяців — 12°С, старше 6 місяців — 15°С. Від 1,5 року діти гуляють не менш ніж двічі на день по 2,5—3 години за темпе­ратури не нижче —16°С.


Півтора-двохмісячна дитина взимку на вулиці має спати на руках у дорослого, а більш старші діти — в колясці, тому що у зв'язку з недоско­налістю терморегуляції з маленькою дитиною може статися переохоло­дження, навіть якщо її поклали до теплої коляски.


Нежить при цьому не може бути протипоказанням для прогулянок, треба тільки попередньо прочистити ніс. Обличчя дитини й узимку повин­не бути відкритим, але навколо нього потрібно влаштувати теплу ковдру немовби у вигляді колодязя.


Повітряні ванни потрібно проводити у добре провітрюваному при­міщенні за температури повітря 20-22°С для грудних дітей і 18-19°С для дітей 1-2 років. Дорослішим дітям, які добре переносять загартовуван­ня, температуру повітря можна знизити до 12-13°С.


Спочатку тривалість процедури становить 1-2 хвилини, потім кожні 5 днів вона збільшується на 2 хвилини і доходить до 15 хвилин для дітей віком до 6 місяців і до 30 хвилин — після 6 місяців.


Максимальна тривалість повітряних ванн для дітей віком 2-3 роки складає 30-40 хвилин.


Повітряні ванни слід обов'язково поєднувати з гімнастичними вправа­ми. Діти старше 1,5 року зазвичай приймають повітряні ванни під час ран­кової гімнастики, спочатку в трусах, майках, шкарпетках і капцях. Пізніше можна залишати тільки труси та капці.


Не слід відлучати від процедур, що загартовують, дітей з ознаками зниженої адаптації до зміни температури навколишнього повітря (стійка блідість шкірних покривів, мармуровість дистальних відділів кінцівок, скарги на дискомфорт). Треба робити їм деякі послаблення.


Наприклад, повітряні ванни можна проводити усього 5 хвилин і один раз на день, при цьому дитина може бути роздягнута частково.


Поддержите likar.uz.ua
Выберите сумму платежа
  грн/месяц

Тегі: